Під час післявоєнного відновлення України центральною ідеєю трансформації економіки має стати кліматична модернізація, а відбудова має включати позитивний досвід екологічних політик післявоєнного відновлення передових країн.
Про це розповіла координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко, повідомляє Економічна правда.
Всі нові промислові потужності у металургії, харчовій переробці та енергетиці будуватимуться на принципах "зеленої економіки", а саме мінімізації вуглецевого сліду та залежності від викопного палива, за рахунок значних фінансових ресурсів західних партнерів.
Концепція економічного відновлення, яку озвучили в Офісі Президента та Уряді, також включає вступ України до ЄС у 2024 році, енергонезалежність та дерегуляцію ведення бізнесу.
Про свої наміри підтримати українців у відновленні після війни вже заявили у Європейському Союзі. Для цього Європейська Рада створить Трастовий фонд солідарності України. Окрім того, про готовність фінансово підтримати відбудову країни також вже заявили США, Великобританія, Швеція, Іспанія та інші країни.
“Компанії-учасники Європейської Бізнес Асоціації поділяють такі погляди представників влади та, у свою чергу, пропонують поглянути на досвід післявоєнного відновлення деяких найрозвиненіших країн у контексті розвитку екологічних політик”, – сказала Бойко.
Японське економічне диво
Після закінчення Другої світової війни головною метою Японії було відновлення економіки, у першу чергу – створення промислової бази та розвиток інфраструктури. У середині 1950-х років, завдяки співпраці держави і промисловості, а також опануванню технологій, Японія швидко просунулась в ранг найбільших економік світу.
Протягом перших десяти років після завершення війни було законодавчо врегульовано питання видобутку корисних копалин, стандартизації та маркування сільськогосподарської продукції та деревини, використання хімічної продукції і добрив в сільському господарстві, захист рослин, природних територій, дикої природи, рибних ресурсів тощо.
В Токіо у 1949 році було прийнято першу у своєму роді постанову про боротьбу з промисловим забрудненням, яка зобов’язувала заводи отримувати дозволи від міської влади та надавати інформацію про викиди, але жодних конкретних стандартів не впроваджувала.
Окремим явищем, що охопило всю країну у цей час, була протидія спалахам забруднення шляхом укладання угод між місцевими органами влади та бізнесом (Pollution Control Agreement). У період з 1952-1970 рр. угоди про контроль забруднення було укладено між 106 місцевими органами влади та 496 компаніями. В рамах угод створювалися робочі групи, до яких також увійшли місцеві жителі, щоб контролювати забруднення.
Найбільша ефективність екологічної політики прослідковувалася у 1960-1970 роках, завдяки спільному фінансуванню природоохоронних заходів з боку приватного сектору та держави.
Ізраїль
Починаючи з 1948 року та протягом перших десятиріч здобуття незалежності влада Ізраїлю сконцентрувалась на економічному розвитку країни, де за двадцять років населення виросло в 5 разів, а ВВП зростав на 11% щороку, що стало найбільшим відносним приростом у світі.
Протягом першого року існування держави Ізраїль, було введено мораторій на полювання для повернення земель до збалансованого розвитку та прийнято цілий ряд законів для захисту дикої природи, створення національних парків та заповідників, заборонено паління в лісах, що знаходяться під охороною, тощо.
Екологічною проблемою Ізраїлю, на той час, були звалища відходів, які не відповідали санітарним нормам, забрудненість водойм стічними водами, повітря від промисловості та авто, відсутність контролю за використанням пестицидів з боку держави тощо.
60-70% вологої фракції відходів складали залишки овочів та фруктів. Вже у 1953 році у Тель-Авіві, завдяки співпраці влади та бізнесу, з’явився перший повністю механізований компостувальний комплекс з сортувальними лініями в країні. Відтоді, третина міських відходів стала перероблятись у компост.
Компанія Dorr-Oliver за свій сміттєпереробний комплекс вартістю $1,2 млн отримала від влади Тель-Авіва субсидію у розмірі $0,75 центів за 1 тонну перероблених відходів, у зв’язку зі значною економією на їх захороненні. Вона також продавала чорний гумус за $5 за м3.
Завдяки подібним проєктам, у 1960 40% відходів за рахунок компостування перетворювались на органічні добрива, що використовувались, в основному, для вирощування цитрусових.
Перший закон про зменшення шкідливих викидів, який забороняв необґрунтоване забруднення повітря, шум та запахи, був прийнятий тільки у 1961 році. Повноцінну програму управління природними ресурсами, в основі якої поєднання економічного розвитку, Ізраїль зміг запустити лише у 1973 році.
Західна Німеччина
Після завершення Другої світової війни, Німеччина поринула у відбудову економіки, розбомблених міст та інтеграцію мільйонів переміщених осіб у нове життя. До 1958 року західнонімецьке промислове виробництва стало в 4 рази вище, ніж десятиліття тому.
Протягом першого післявоєнного десятиліття Західна Німеччина законодавчо врегулювала питання захисту лісів та рослин, роботи сільськогосподарського та видобувного секторів, мисливства, земельні питання.
У 1952 році голова Рурської територіальної асоціації регіонального планування представив детальний план створення кооперативу боротьби з забрудненням повітря в Північному Рейні-Вестфалії, де підприємства, місцеві муніципалітети та регіональні планувальники мали об’єднатись та розробити технічне керівництво з очистки повітря та ініціювати заходи з очищення повітря. Але відповідні законодавчі акти було прийнято лише на початку 1970-х років.
Висновки для України
У післявоєнні часи країни працюють на швидке відновлення економіки, а екологічні політики передусім зосереджувались навколо захисту та подальшого відновлення природних ресурсів національного та міжнародного значення.
“Україна, при наявних ресурсах, технологіях та за умови співпраці держави з бізнесом у напрямках дерегуляції та полегшення податкового навантаження, має унікальний шанс не лише стати економічним дивом 21 століття, європейським тигром, але й взірцем з точки зору сповідування принципів сталого розвитку”, – зазначила Бойко.
Нагадаємо, агресія РФ поставила під загрозу плани України з декарбонізації.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, до Місії ЄС щодо кліматично нейтральних та розумних міст приєдналися 100 учасників.
