Агресія РФ поставила під загрозу плани України з декарбонізації shutterstock

Агресія РФ поставила під загрозу плани України з декарбонізації

Олена Яценьо

Подальший розвиток процесу декарбонізації економіки неможливий без допомоги міжнародних фінансових організацій та інвестиційних фондів ЄС

Унаслідок російської агресії та деградації системи розрахунків із зеленою генерацію бізнес, що пов’язаний із розвитком відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), утратив будь-який комерційний сенс.

На це звернув увагу директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Зазначимо, що на Паризькому кліматичному саміті у Глазго (COP26) Україна взяла на себе зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990-м.. Ця стратегія, що відображена в Другому національному визначеному внеску (НВВ2), є однією з найамбітніших серед усіх країн світу.

Одна з головних ролей у виконанні НВВ2 відводиться розвитку генерації з відновлених джерел енергії. Проте з початку російського вторгнення цей пріоритетний елемент декарбонізації економіки зазнав колосальних утрат. Понад 60% усіх потужностей ВДЕ сконцентровано в зоні бойових дій — на півдні та південному сході країни.

Унаслідок руйнації обладнання сонячних електростанцій (СЕС) та ліній передач, близько 40% СЕС, що розташовані в цьому регіоні, або зупинили свою роботу, або працюють зі значними обмеженнями. З тих же причин, за даними Вітроенергетичної асоціації, зупинено роботу майже 70% потужностей усіх вітроелектростанцій (ВЕС). Крім того, постраждало до 20% об’єктів біоенергетики. Оскільки вони розташовані більш рівномірно по території України порівняно із СЕС та ВЕС, то зазнали менших пошкоджень.

Отже, із 9,7 ГВт встановлених потужностей зеленої енергетики до 50% відсотків або вимушено не працюють, або перебувають у зоні підвищеного ризику руйнування через бойові дії та тимчасову окупацію окремих територій на Донбасі та півдні України. Ситуація для інвесторів у ВДЕ також тільки погіршується з причини нового порядку розрахунків "Гарпоку", який було запроваджено наказом Міненерго від 28 березня 2022 року №140. Згідно з ним, застосовуються обмеження розподілу коштів від середньозваженого зеленого тарифу — 15% для СЕС, 16% для ВЕС та 60% для станцій на біомасі.

Експерт зазначив, що за такої ситуації Україна може досягнути кліматичних цілей і "перевиконати" їх тільки через суттєве падіння промислового виробництва.

"Україна вже до кінця 2022 року перевиконає ціль зі скорочення викидів парникових газів. Однак це відбудеться лише внаслідок падіння ВВП більш ніж на 35%", — сказав Омельченко.

За його словами, такий економічний профіль не може бути прийнятним у рамках соціально-економічних планів держави.

Омельченко переконаний, що подальший розвиток процесу декарбонізації економіки до моменту післявоєнного відновлення країни без допомоги міжнародних фінансових організацій та інвестиційних фондів ЄС не видається можливим.

Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що російське вторгнення в Україну може призвести до збитків для сектору відновлюваної енергетики України на понад $1 млрд.

Читайте також
У Франції хочуть скоротити викиди заводу з виробництва вапна на понад 0,6 млн тонн
У Франції хочуть скоротити викиди заводу з виробництва вапна на понад 0,6 млн тонн

Реалізація проєкту стане можливою, завдяки державному фінансуванню з схем підтримки декарбонізації

Декарбонізація у секторі роздрібної торгівлі: хто платитиме за кліматичну стійкість
Декарбонізація у секторі роздрібної торгівлі: хто платитиме за кліматичну стійкість

Розподіл витрат буде значно відрізнятися за підсекторами роздрібної торгівлі, а часові рамки інвестицій будуть вимірюватися десятиліттями

У Канаді ArcelorMittal уперше випробував використання зеленого водню на заводі
У Канаді ArcelorMittal уперше випробував використання зеленого водню на заводі

Компанія назвала це важливим кроком у глобальних зусиллях із покращення екологічної репутації у виробництві сталі

6 міст з Індії, Коста-Ріки та Кенії почнуть декарбонізувати будівлі
6 міст з Індії, Коста-Ріки та Кенії почнуть декарбонізувати будівлі

Декарбонізація будівель має бути визначальною опорою глобальних зусиль зі скорочення викидів