Сьогодні, 19 січня, відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Чималу кількість екологічних законопроектів на засіданні Комітету розглянули в порядку інформування про стан їхньої підготовки. Зроблено це було на вимогу заступника голови екокомітету Олександра Маріковського, котрий вважає, що парламент зволікає з підготовкою цих документів.
ЕкоПолітика проаналізувала зміст цих законопроектів та пропонує своїм читачам ознайомитися з їхнім змістом та перебігом обговорення.
Законопроєкт №2207-1 "Про прийняття за основу проєкту Закону України про управління відходами" (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Олег Бондаренко). Проєкт закону має на меті зменшити утворення відходів і знизити негативні наслідки від їх утворення та управління. Документ розроблений, аби вдосконалити систему управління відходами, узгодити її нормативи з вимогами директив Євросоюзу, наблизитися до цілей сталого розвитку. Він запроваджує нову систему управління відходами, відповідальність виробника, стимулює ефективну переробку. Серед іншого, законопроєкт передбачає створення інформаційних систем для ведення реєстрів, звітності, отримання документів дозвільного характеру.
Протягом двох тижнів цей документ планують розглянути на засіданні профільного підкомітету. Навколо нього на засіданні комітету виникла суперечка, в результаті котрої нардеп Павло Якименко запропонував відсторонити Олександра Маріковського від роботи над цим документом.
Законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль" має на меті захист довкілля, життя та здоров’я людини. (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Олександр Маріковський). Законопроект пропонує об’єднати основні контролюючі функції у сфері захисту довкілля в один орган державного екологічного контролю, що діє на центральному та регіональному рівнях. Дехто з експертів вважає, що автори законопроекту наділили цей орган надмірними повноваженнями, як-от здійснення позапланових перевірок без попередження і без узгодження з Міндовкілля. Зауважують також різке підвищення штрафів, а також нелогічне співвідношення їхніх розмірів: за недопущення інспектора до проведення заходу контролю - 1,5 млн грн, за фактично вчинені порушення екологічного законодавства – від 140 до 280 тис. грн.
Законопроєкт №3796 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються у неволі" (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Юлія Овчіннікова). Цей документ має на меті впровадити концепцію "відповідального власника тварини". Для цього запропоновано створити обов’язкову систему реєстрації та ідентифікації тварин, чітко розписати компетенцію та сфери відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо питань, пов’язаних із захистом тварин. Очікується, що впровадження дієвої системи ідентифікації та реєстрації тварин дозволить вирішити низку питань: облік безпритульних тварин; можливість пошуку власника тварини, якщо вона загубилась, тощо. Законопроект пропонує також розписати основні принципи утримання диких тварин у неволі та напіввільних умовах.
Законопроєкт №4187 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування" (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Павло Якименко). Мета законопроекту – створити прозору, зручну та зрозумілу систему користування надрами, зменшити надмірний державний вплив на галузь, підвищити рівень конкуренції та легалізувати відносин у сфері користування надрами. Про необхідність змін, як вважають автори законопроекту, свідчить те, що у нашій країні з понад 9 тисяч родовищ корисних копалин, які мають промислове значення, у 2019 році розроблялися лише близько третини. При цьому за даними Державної служби геології та надр України у 2019 році 65% заяв на надання спецдозволів було повернуто з відмовою.
Серед іншого законопроєкт пропонує задля безпосередньої реалізації права власності Українського народу на надра дати громадянам право на отримання частини доходу держави від рентної плати за користування надрами. Втім, у деяких положеннях законопроекту експерти вбачають корупційні ризики. Приміром, це стосується запровадження розстроченого платежу з оплати ціни спеціального дозволу на користування надрами. На засіданні Комітету його голова Олег Бондаренко зауважив, що в законопроекті слід подбати про його екологічну складову, а не лише спростити користування надрами.
На засідання парламентського екокомітету розглянули відразу два законопроекти, що стосуються статусу територій Смарагдової мережі. (Автор основного законопроекту № 4461 – народний депутат від ПП "Слуга народу" Юлія Овчіннікова). Вони мають на меті встановити правові та організаційні засади визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні.
Йдеться про повноцінне приєднання України до новітньої мережі природоохоронних територій, сформованої за європейськими стандартами. Експерти вважають, що в законопроекті слід передбачити, що земельні ділянки, на яких підприємства вже здійснюють свою операційну діяльність згідно чинного законодавства, не можуть бути запропоновані Уповноваженим органом для включення в Нацреєстр по Смарагдовій мережі. Така гарантія сприятиме захисту вітчизняних та іноземних інвестицій. Також зазначається, що слід Узгодити норми Проєкту Закону із діючим законодавством щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Альтернативний законопроєкт №4461-1 (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Павло Якименко) деталізує порядок визначення території Смарагдової мережі, визначає обов’язок держави відшкодувати збитки інвесторам внаслідок заборон чи обмежень діяльності на територіях Мережі.
Під час засідання екокомітету нардепи припускали варіант, що в кінцевому підсумку на розгляд парламенту буде запропонований єдиний узгоджений документ, що стосується Смарагдової Мережі.
Відразу три законопроєкти, що їх розглядали члени екокомітету, стосуються промислового забруднення територій.
Це законопроєкт №6004 "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (Автор – народний депутат від ПП "Голос" Олександра Устінова), також альтернативні проєкти №6004-1 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Олег Марусяк), та №6004-2 "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля" (Автор – народний депутат від ПП "Слуга народу" Олег Бондаренко).
Всі законопроєкти стосуються впровадження європейських Найкращих доступних технологій та методів керування (НДТМ). Йдеться про найбільш ефективні з точки зору захисту довкілля технології, розроблені з урахуванням особливостей промислових секторів та економічної доцільності їх впровадження. Відрізняються законопроєкти тим, наскільки враховано вплив запропонованих новацій на українську промисловість та наскільки реалістичними є строки безболісного запровадження цих новацій.
Позитивним моментом законопроєкту №6004-1 експерти вважають наведений тут вичерпний перелік підстав для відмови в наданні відступу, що зменшує потенційні корупційні ризики та можливі ризики безпідставних відмов в наданні відступу. Зупинення інтегрованого довкільного дозволу дозвільним органом здійснюється лише на підставі рішення адміністративного суду.
Проєкт Закону №6004-2, на думку фахівців, передбачає надто стислі строки для запровадження автоматизованого моніторингу викидів та передачі результатів такого моніторингу в режимі реального часу. Невиправданою є і заборона проводити пусконалагоджувальні роботи до отримання інтегрованого довкільного дозволу, хоча вони не можуть прирівнюватись до промислової діяльності.
Раніше ЕкоПолітика вже розповідала про інші питання, що їх розглядали на сьогоднішньому засіданні парламентського екокомітету.
