Притоку Дніпра захопила "водяна чума": пояснили, у чому небезпека

Притоку Дніпра захопила "водяна чума": пояснили, у чому небезпека Володимир Триліс / Facebook
Олена Яценьо

Ситуація викликала занепокоєння екологів

У селищі Козин Обухівського району (Київська обл.) притока річки Дніпро вкрилася екзотичною рослиною — водяним гіацинтом, який ще називають "водяною чумою" через стрімке поширення.

Екологи й гідробіологи застерегли, що поява цієї рослини може обернутися екологічною катастрофою. Свої побоювання науковці висловили в сюжеті ТСН.

На думку вчених, гіацинт міг потрапити у відкриту водойму з приватних будинків, оскільки через красу рослини люди активно купують її та розводять у ставочках.

"Від однієї рослини може бути ціла купа пагонів. Вони дуже легко відламуються — і щойно він відламався, то далі собі може уже пливти й утворювати нові зарості", — розповів гідробіолог Володимир Триліс.

За його словами, гіацинт виростає до 50 сантиметрів над водою і не має коренів, тому легко та швидко переноситься з місця на місця. Так сталося і з тим, який поширився в Козині, — тепер його вітром несе у Дніпро.

Владимир Трилис / Facebook

Науковці стверджують, що поширення цієї рослини становить серйозну небезпеку для дніпровської екосистеми.

"Швидкі зміни в екології — це зазвичай дуже погано. Це потягне за собою зміни безхребетних, риб, тобто ці екологічні ланцюжки дуже довгі. Які будуть наслідки — передбачити дуже важко", — зазначив Триліс.

Небезпеку "водяної чуми" для відкритої водойми підтвердили й у розсаднику квітів: кажуть, що гіацинт популярний останні п'ять років, ним прикрашають приватні озера та використовують як фільтр для води.

Технологиня з вирощування декоративних рослин Анастасія Стеценко поділяє стурбованість учених.

"У тропічних країнах цю рослину називають водяною чумою за її швидкість розростання. Вона розросталася так швидко, що почала перекривати судноплавні річки чи дамби", — розповіла Стеценко.

Ситуація в Козині викликала занепокоєння й екологів: якщо цьогоріч гіацинт не розрісся ще аж надто далеко, то наступного року прогнозують уже більші проблеми.

Що відомо про водяний гіацинт

Ейхорнія гіацинтова, або водяний гіацинт, – вид багаторічних трав’янистих водяних рослин родини понтедерієвих амазонського басейну, вид, що має сильну тенденцію до поширення поза межами свого природного середовища. В Європейському Союзі рослину внесено до офіційного переліку чужорідних інвазивних видів.

Рослина походить із Південної Америки, точніше, з тропічної її частини. Нині росте у тропічних і субтропічних зонах Південної Америки, а також трапляється й у Північній Америці та навіть в Африці.

Водяний гіацинт досить швидко росте й може утворювати зарості, що перешкоджають річковому судноплавству. Окрім того, спричиняє падіння рівня вільного кисню у воді, прискорює процес евтрофікації, цвітіння води, що в результаті погіршує якість води.

В Америці ейхорнію вважають бур'яном, який знищують різними методами.

Як писала ЕкоПолітика раніше, старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України Володимир Триліс опублікував у мережі фото тропічної рослини, яка розрослася на водоймі поблизу Києва.

Читайте також
Друге життя малих річок: волонтери Харківщини рятують водойми
Друге життя малих річок: волонтери Харківщини рятують водойми

Після прибирання берегів річки знову стають популярними локаціями відпочинку місцевих

18 вересня відзначають Всесвітній день моніторингу якості води: як це працює в Україні
18 вересня відзначають Всесвітній день моніторингу якості води: як це працює в Україні

Якість води моніторять понад 1,1 тис. пунктів підземних та поверхневих вод

На розчищення річки Інгулець під Кривим Рогом витратять понад 600 млн грн
На розчищення річки Інгулець під Кривим Рогом витратять понад 600 млн грн

Терміновість і відсутність торгів обґрунтовують тим, що через замулення і загрози атак місто може залишитися без води

Четверте літо Великого Лугу: дерева все вищі, повернення пеліканів та осетрів
Четверте літо Великого Лугу: дерева все вищі, повернення пеліканів та осетрів

Лише квіткових рослин тут зафіксовано вже понад 320 видів