"Зелений" шлях від ферми до виделки: всі подробиці V Міжнародного Конгресу "Органічна Україна" shutterstock

"Зелений" шлях від ферми до виделки: всі подробиці V Міжнародного Конгресу "Органічна Україна"

Маргарита Шевченко

Учасники бліц-опитування щодо впливу органічного виробництва на місцеву громаду вважають, що воно сприяє соціальному та економічному розвитку села

Понад 200 учасників з різних організацій і країн, експерти та практики з України, Німеччини, Бельгії, представники міжнародних проєктів та організацій взяли участь у дискусійному майданчику у рамках V Міжнародного "Конгресу Органічна Україна".

Результати обговорення були опубліковані на сайті "Зелене досьє". Експерти відзначили, що добре розвинуте органічне виробництво може стати локомотивом і рушійною силою запровадження нової аграрної політики в Україні.

"Європейський зелений курс" та імплементація його в Україні, зокрема, в такій важливій для нас галузі як сільське господарство, – це складне питання, яке потребує широких дискусій і пошуку відповідей спільно багатьма людьми з різних галузей. І якщо для ЄС перехід до Зеленого курсу є плавним продовженням попередньої політики, то для нас це справжній виклик. Але ми не можемо його проігнорувати. ЄЗК, стратегія "Від ферми до виделки", План дій ЄС з органічного виробництва – як зростання кількості земель і операторів в ЄС відобразиться на українських виробниках, чи зможемо ми зберегти наші передові позиції на ринку ЄС,  яким чином відобразиться скорочення ланцюгу поставок на нашому розвитку? Зрештою – як скористатися новими можливостями і уникнути небезпек?" — відзначається на сайті.

На думку експертів, нові програмні документи ЄС передбачають могутній розвиток органічного виробництва в ЄС, але попит на органічні продукти дозволить і надалі українським виробникам постачати свою продукцію до європейських сусідів. Більше того, спеціальні фонди для підтримки досліджень і розвитку нових технологій будуть доступні й нашим аграріям.

Ключове, що підкреслюють всі експерти, – змінюватися доведеться всім, і європейським виробникам, і українським.

Як зауважує керівник офісу Дослідного інституту органічного сільського господарства FiBL в Брюсселі Мігель де Поррас:

Сьогодні змінюється вся парадигма ведення сільського господарства. В органічного виробництва дуже хороша позиція наразі, але це не єдина альтернатива, яка існує; органіка – це лише перший крок у довготривалому процесі.

Наскільки впливає сільське господарство на клімат і як зменшити цей вплив, докладно вивчили експерти проєкту TNA, вони пропонують українським аграріям рішення, які в основному пов’язані зі зміною технологій. Так, в цілому концепція органічного виробництва передбачає менше навантаження на довкілля та клімат порівняно з традиційним  господарюванням.

Як зауважує експерт проєкту TNA Микола Шлапак, залишається дискусійне питання щодо врожайності органічних полів:

"Загальні обсяги викидів парникових газів можуть збільшуватися через збільшення зайнятих площ. І тому виробникам важливо все-таки розуміти, який є рівень викидів на їх землях. Це може знадобитися, наприклад, для кліматичного фінансування. Для бізнесу важливіші не стільки цифри, зазначені в державних програмах, скільки державна політика та інструменти, які в неї закладаються і надаватимуть виробникам переваги та підтримку".

Проте, українські аграрії не на жарт занепокоєні: для переходу на новітні технології, які пропонують екологи, потрібні чималі кошти. Очевидно, треба далі ретельно обговорювати ці питання всім разом – і екологам, і виробникам аграрної продукції.

"Потрібна співпраця відповідних міністерств і широке залучення бізнесу", – наполягає голова Громадської спілки "Органічна Україна" Олена Корогод (Березовська).

Кліматично дружні технології, споживання локальних продуктів, розумна логістика й транспортування, зменшення харчових відходів – все це має значення для стану довкілля і клімату. Традиційні підходи,  відходять у минуле, звичні сільськогосподарські практики не вирішують проблем.

shutterstock

"Справа в тому, що змінилася загальна атмосфера, багато людей сьогодні занепокоєні станом навколишнього середовища. Треба про це говорити постійно: які будуть наші наступні кроки, де ми візьмемо гроші на це, – вважає керівник проєкту "Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства" доктор Штефан Дресманн.

Органічне виробництво в Україні, зауважує директор органу сертифікації "Органік Стандарт" Сергій Галашевський, це також здебільшого малі й середні господарства. Тобто – додаткові робочі місця в селах (адже органічне виробництво потребує більше робочих рук), поліпшення соціально-економічного стану сільської місцевості. І саме від людей на місцях багато залежить: нові технології, якісна і чесна продукція, соціальний розвиток.

Учасники бліц-опитування щодо впливу органічного виробництва на місцеву громаду вважають, що воно сприяє соціальному та економічному розвитку села.

Пан Дресманн навів приклади з Німеччини стосовно розбудови сільських регіонів завдяки органічному виробництву. А також зауважив, що існують два шляхи підтримки органічного фермерства в Україні: експорт і розвиток регіонів.

Маємо констатувати, що наразі сільські фермери думають, перш за все, про власний прибуток, а потім уже про клімат чи пестициди. Втім, органічні господарства надають приклад і поступово стають популярними, отримують підтримку місцевої влади й громади.

shutterstock

Так відбувається в Рівненській області, розповідає представник ТОВ "Дедденс Агро" Костянтин Січной:

"Для нас історія з ЄЗК прозвучала як ковток свіжого повітря… Це нас спонукає до проведення досліджень, до розвитку. Науковці кажуть, що українські землі можуть зберігати до 30% вуглецю. Тобто, ми можемо виступити таким банком вуглецю, який гарантуватиме дуже серйозні  кліматичні можливості. І – я відчуваю, що ми не залишимось самі".

Захід відбувся в рамках проєкту "Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком", що впроваджується Інформаційним центром "Зелене досьє".  V міжнародний "Конгрес Органічна Україна" – це міжнародний захід, започаткований для об’єднання спільноти органічного сектору України та для розвитку міжнародного партнерства. Цей захід відбувається за ініціативи та підтримки учасників громадської спілки "Органічна Україна".

Як повідомляла ЕкоПолітика, 6 квітня Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) й асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) провели круглий стіл, учасниками якого стали всі ключові профільні асоціації, спілки та ради агросектору України.

Під час зустрічі учасники дійшли згоди в консолідації позицій агробізнесу в питаннях кліматичної політики України.

Читайте також
Українські аграрії долучилися до програми з декарбонізації
Українські аграрії долучилися до програми з декарбонізації

Запуск програми в Європі та Україні є частиною глобальної вуглецевої ініціативи компанії "Байєр"

В "Асканії-Нова" масово гинуть червонокнижні журавлі: що вбиває птахів
В "Асканії-Нова" масово гинуть червонокнижні журавлі: що вбиває птахів

Правоохоронці вже мають всі докази, що саме стало причиною гибелі птахів

Sustainalytics оприлюднило рейтинг ЕSG з «Астарта-Київ» на 3-му місці
Sustainalytics оприлюднило рейтинг ЕSG з «Астарта-Київ» на 3-му місці

Отримавши 32,6 бала, «Астарта» посідає третє місце серед 89 аграрних компаній світу

Україна поставила амбітну мету щодо скорочення викидів агросектору
Україна поставила амбітну мету щодо скорочення викидів агросектору

Реалізація НВВ2 допоможе також до 2030 року скоротити викиди від ріллі та пасовищ на 20%