"Зелений" шлях від ферми до виделки: всі подробиці V Міжнародного Конгресу "Органічна Україна" shutterstock

"Зелений" шлях від ферми до виделки: всі подробиці V Міжнародного Конгресу "Органічна Україна"

Маргарита Шевченко

Учасники бліц-опитування щодо впливу органічного виробництва на місцеву громаду вважають, що воно сприяє соціальному та економічному розвитку села

Понад 200 учасників з різних організацій і країн, експерти та практики з України, Німеччини, Бельгії, представники міжнародних проєктів та організацій взяли участь у дискусійному майданчику у рамках V Міжнародного "Конгресу Органічна Україна".

Результати обговорення були опубліковані на сайті "Зелене досьє". Експерти відзначили, що добре розвинуте органічне виробництво може стати локомотивом і рушійною силою запровадження нової аграрної політики в Україні.

"Європейський зелений курс" та імплементація його в Україні, зокрема, в такій важливій для нас галузі як сільське господарство, – це складне питання, яке потребує широких дискусій і пошуку відповідей спільно багатьма людьми з різних галузей. І якщо для ЄС перехід до Зеленого курсу є плавним продовженням попередньої політики, то для нас це справжній виклик. Але ми не можемо його проігнорувати. ЄЗК, стратегія "Від ферми до виделки", План дій ЄС з органічного виробництва – як зростання кількості земель і операторів в ЄС відобразиться на українських виробниках, чи зможемо ми зберегти наші передові позиції на ринку ЄС,  яким чином відобразиться скорочення ланцюгу поставок на нашому розвитку? Зрештою – як скористатися новими можливостями і уникнути небезпек?" — відзначається на сайті.

На думку експертів, нові програмні документи ЄС передбачають могутній розвиток органічного виробництва в ЄС, але попит на органічні продукти дозволить і надалі українським виробникам постачати свою продукцію до європейських сусідів. Більше того, спеціальні фонди для підтримки досліджень і розвитку нових технологій будуть доступні й нашим аграріям.

Ключове, що підкреслюють всі експерти, – змінюватися доведеться всім, і європейським виробникам, і українським.

Як зауважує керівник офісу Дослідного інституту органічного сільського господарства FiBL в Брюсселі Мігель де Поррас:

Сьогодні змінюється вся парадигма ведення сільського господарства. В органічного виробництва дуже хороша позиція наразі, але це не єдина альтернатива, яка існує; органіка – це лише перший крок у довготривалому процесі.

Наскільки впливає сільське господарство на клімат і як зменшити цей вплив, докладно вивчили експерти проєкту TNA, вони пропонують українським аграріям рішення, які в основному пов’язані зі зміною технологій. Так, в цілому концепція органічного виробництва передбачає менше навантаження на довкілля та клімат порівняно з традиційним  господарюванням.

Як зауважує експерт проєкту TNA Микола Шлапак, залишається дискусійне питання щодо врожайності органічних полів:

"Загальні обсяги викидів парникових газів можуть збільшуватися через збільшення зайнятих площ. І тому виробникам важливо все-таки розуміти, який є рівень викидів на їх землях. Це може знадобитися, наприклад, для кліматичного фінансування. Для бізнесу важливіші не стільки цифри, зазначені в державних програмах, скільки державна політика та інструменти, які в неї закладаються і надаватимуть виробникам переваги та підтримку".

Проте, українські аграрії не на жарт занепокоєні: для переходу на новітні технології, які пропонують екологи, потрібні чималі кошти. Очевидно, треба далі ретельно обговорювати ці питання всім разом – і екологам, і виробникам аграрної продукції.

"Потрібна співпраця відповідних міністерств і широке залучення бізнесу", – наполягає голова Громадської спілки "Органічна Україна" Олена Корогод (Березовська).

Кліматично дружні технології, споживання локальних продуктів, розумна логістика й транспортування, зменшення харчових відходів – все це має значення для стану довкілля і клімату. Традиційні підходи,  відходять у минуле, звичні сільськогосподарські практики не вирішують проблем.

shutterstock

"Справа в тому, що змінилася загальна атмосфера, багато людей сьогодні занепокоєні станом навколишнього середовища. Треба про це говорити постійно: які будуть наші наступні кроки, де ми візьмемо гроші на це, – вважає керівник проєкту "Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства" доктор Штефан Дресманн.

Органічне виробництво в Україні, зауважує директор органу сертифікації "Органік Стандарт" Сергій Галашевський, це також здебільшого малі й середні господарства. Тобто – додаткові робочі місця в селах (адже органічне виробництво потребує більше робочих рук), поліпшення соціально-економічного стану сільської місцевості. І саме від людей на місцях багато залежить: нові технології, якісна і чесна продукція, соціальний розвиток.

Учасники бліц-опитування щодо впливу органічного виробництва на місцеву громаду вважають, що воно сприяє соціальному та економічному розвитку села.

Пан Дресманн навів приклади з Німеччини стосовно розбудови сільських регіонів завдяки органічному виробництву. А також зауважив, що існують два шляхи підтримки органічного фермерства в Україні: експорт і розвиток регіонів.

Маємо констатувати, що наразі сільські фермери думають, перш за все, про власний прибуток, а потім уже про клімат чи пестициди. Втім, органічні господарства надають приклад і поступово стають популярними, отримують підтримку місцевої влади й громади.

shutterstock

Так відбувається в Рівненській області, розповідає представник ТОВ "Дедденс Агро" Костянтин Січной:

"Для нас історія з ЄЗК прозвучала як ковток свіжого повітря… Це нас спонукає до проведення досліджень, до розвитку. Науковці кажуть, що українські землі можуть зберігати до 30% вуглецю. Тобто, ми можемо виступити таким банком вуглецю, який гарантуватиме дуже серйозні  кліматичні можливості. І – я відчуваю, що ми не залишимось самі".

Захід відбувся в рамках проєкту "Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком", що впроваджується Інформаційним центром "Зелене досьє".  V міжнародний "Конгрес Органічна Україна" – це міжнародний захід, започаткований для об’єднання спільноти органічного сектору України та для розвитку міжнародного партнерства. Цей захід відбувається за ініціативи та підтримки учасників громадської спілки "Органічна Україна".

Як повідомляла ЕкоПолітика, 6 квітня Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) й асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) провели круглий стіл, учасниками якого стали всі ключові профільні асоціації, спілки та ради агросектору України.

Під час зустрічі учасники дійшли згоди в консолідації позицій агробізнесу в питаннях кліматичної політики України.

Читайте також
З 9 жовтня аграрії мусять отримувати дозволи на виготовлення компосту: які ризики це несе
З 9 жовтня аграрії мусять отримувати дозволи на виготовлення компосту: які ризики це несе

Фахівці знайшли чергову суперечність у природоохоронному законодавстві

Міндовкілля розробить план адаптації українського агросектору до зміни клімату
Міндовкілля розробить план адаптації українського агросектору до зміни клімату

З кожним роком його актуальність тільки збільшується

Аграрії з Півдня України зможуть скоротити використання води на 40%, щоб подолати посуху
Аграрії з Півдня України зможуть скоротити використання води на 40%, щоб подолати посуху

Використання органічного сорбенту може збільшити врожайність на 10-30%

Під Вінницею побудують енергоефективну екоферму
Під Вінницею побудують енергоефективну екоферму

Завдяки екофермі зʼявиться 50 нових робочих місць