Запуск ринку торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні має передбачати 4 ключові моменти – EBA Shutterstock

Запуск ринку торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні має передбачати 4 ключові моменти – EBA

Олена Яценьо

Впроваджувати СТВ потрібно дуже виважено й не поспішаючи, але так, щоб не нашкодити вітчизняній економіці

Створення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні має передбачати чотири ключові моменти.

Про це йдеться на офіційному сайті Європейської бізнес-асоціації (EBA).

На думку представників асоціації, запуск ринку СТВ повинен ураховувати таке:

1) відповідати структурі СТВ в ЄС, зокрема передбачати безкоштовні квоти на викиди, їх розподіл, цільові показники тощо;

2) щоб відтестувати систему – запустити її в пілоті, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють.

3) цільове використання коштів – питання розподілу коштів, які будуть отримані державою внаслідок продажу квот на викиди парникових газів, має вирішуватися у прозорий спосіб, зокрема, з пріоритетним спрямуванням таких коштів на екологічну модернізацію/підвищення енергоефективності тих підприємств, які будуть придбавати відповідні квоти;

4) співіснування СТВ та податку на викиди СО2. Зазвичай компанії, які є учасниками СТВ звільняються від сплати такого податку, що доцільно передбачити і для українських компаній.

"Ми пильно стежимо за розвитком європейського законодавства про торгівлю квотами на викиди парникових газів. Ми знаємо про проблеми, які нині є в європейських колег, зокрема різке зменшення безплатних квот, що вже призводить до неконкурентності компаній і втрати частини ринків. І маючи певні зобов'язання, ми повинні дуже виважено і не поспішаючи впроваджувати СТВ, але так, щоб не нашкодити вітчизняній економіці, яка і так у не найкращому стані", – зазначила координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку EBA.

Раніше ЕкоПолітика писала, що на 23-му саміті "Україна—ЄС", який відбувся 12 жовтня в Києві, українська сторона представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).

Читайте також
Не на часі? На що витрачає кошти Фонд декарбонізації
Не на часі? На що витрачає кошти Фонд декарбонізації

Україна ризикує втратити потенційні іноземні інвестиції

Фонд декарбонізації уповільнив темпи: скільки проєктів вже прокредитували у 2025 році
Фонд декарбонізації уповільнив темпи: скільки проєктів вже прокредитували у 2025 році

Загальна сума наданих кредитів майже досягла 270 млн грн

Ferrexpo планує вкласти у декарбонізацію $3,3 млрд до 2050 року: інфографіка
Ferrexpo планує вкласти у декарбонізацію $3,3 млрд до 2050 року: інфографіка

Зниження на 90% вуглецевих викидів відбудеться завдяки впровадженню 5 заходів

У 2024 році Фонд декарбонізації надав кредити на 244 млн грн
У 2024 році Фонд декарбонізації надав кредити на 244 млн грн

Ця цифра відрізняється від опублікованої в офіційному звіті установи за результатами роботи торік