10 липня представники Міндовкілля спільно з експертами галузі презентували колегам з Представництва ЄС в Україні та з директоратів Єврокомісії підготований до другого читання законопроєкт №3091 “Про державний екологічний контроль”.
Про це повідомила міжнародна екологічна правозахисна організація “Екологія. Право. Людина” у Facebook.
В основі цього проєкту закону лежить реформа Державної екологічної інспекції (ДЕІ), яка триває вже довгих 7 років.
За словами заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олени Крамаренко, законопроєкт про державний екоконтроль є одним з головних у пакеті документів, які планує ухвалити Україна для наближення свого законодавства до норм ЄС.
Чиновниця констатувала, що робота ДЕІ побудована на застарілих принципах і не відповідає вимогам сьогодення. Так, лише за період від 2017 до 2020 років інспекція не провела понад 7000 запланованих перевірок суб'єктів господарювання. А позови щодо відшкодування збитків, завданих довкіллю, часто не доводяться до кінця.
Підготований до другого читання законопроєкт №3091 передбачає нову мету й завдання державного екологічного контролю.
Мета екоконтролю – забезпечення захисту довкілля, життя та здоров'я людини, гарантування екологічної безпеки та збереження природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, подолання наслідків збройної агресії, забезпечення відшкодування екологічної шкоди.
Завдання екоконтролю – запобігання погіршенню стану довкілля, забезпечення додержання вимог законодавства про ОНПС підконтрольними суб’єктами, усунення екологічної шкоди, в тому числі подолання наслідків збройної агресії, відшкодування шкоди довкіллю та втрат екосистемних послуг.
Законопроєкт встановлює нові порядки проведення перевірок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення перевірок щодо суб’єктів господарювання, проведення оперативних заходів: рейдів, патрулювань та реагувань на виклики.
Планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання плануються, виходячи із ступеня ризику для довкілля від провадження господарської діяльності. Ступені ризику розділено на 3 рівні:
- високий ступінь ризику (топ 100 забруднювачів), перевіряються планово один раз на рік;
- середній ступінь ризику – один раз на три роки;
- незначного ступеня ризику – не проводяться.
Перевірки підприємств високого ступеня ризику для довкілля проводитимуться протягом 15 днів. Перевірки підприємств середнього ступеня ризику для довкілля проводитимуться протягом 10 днів.
Позапланові перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства будуть відбуватися за вичерпним переліком підстав, передбачених законом, щоб унеможливити зловживання зі сторони екологічної інспекції.
Розробники документа підкреслили, що проєкт закону спрямований на подолання прогалин і колізій для унеможливлення недопусків органу державного екологічного контролю до перевірки.
Проєкт закону передбачає два види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання:
- господарсько-правову;
- цивільно-правову (відшкодування шкоди, в тому числі заподіяної довкіллю).
Він також визначає чіткий перелік порушень, за вчинення яких накладаються адміністративно-господарські санкції. Розміри адміністративно-господарських штрафів відповідають ступеню соціальної шкідливості вчиненого порушення (високі), в тому числі штраф за недопуск до перевірки.
Нагадаємо, що вперше про реформування ДЕІ заговорили ще у 2014 році. Тільки через 2 роки тодішній Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак представив Концепцію реформування системи природоохоронного контролю, якою передбачалася ліквідація Держекоінспекції та створення нового органу. Але далі зміни вивіски тоді справа не пішла.
Після ідеї просто змінити вивіску, екопосадовців та законотворців осяяла інша думка – закрити ДЕІ взагалі. Як-то кажуть: “Немає органу – немає потреби його реформувати”. На щастя, за кілька місяців від цієї "геніальної" ідей вирішили відмовитися.
На початку 2022 року експерти галузі змушені були нагадати Міндовкілля, що реформа ДЕІ, розпочата ще у 2017 році, й досі не завершена. Але замість того, аби зробити конкретні кроки у створенні концептуально нового органу за європейським зразком, Міндовкілля розводило пустопорожню балаканину і багаторазово вносило правки до законопроєкту №3091 “Про державний екологічний контроль”, єдиною реальною зміною в якому була зміна назви контролюючого органу без жодних трансформацій у підходах і принципах його роботи.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Міндовкілля задекларувало реформу Держекоінспекції як один із пріоритетів відомства на 2024 рік.
Нагадаємо, у квітні Державна екологічна інспекція України оприлюднила проєкт Стратегії реформування державного екоконтролю, який передбачає перехід на стандарти Європейського Союзу. Думки щодо нього розділилися: частина оцінила його скептично, інша частина впевнена у правильності обраного шляху.
У травні Єврокомісія зробила чергову спробу змусити Міндовкілля провести реформу ДЕІ. У своїх рекомендаціях Україні вона також зазначила реформу Державної екологічної інспекції України серед 5 пріоритетних завдань у сфері охорони довкілля на 2024 рік.
