Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів

Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів polissyareg.dei.gov.ua

Марія Семенова

Агропідприємство знищувало річки, прикриваючись меліоративною реформою

Замість річкового плеса – греблі з будівельного сміття. Використовуючи реформу меліорації, агропідприємство на Житомирщині намагалося перетворити річки Теснівка і Тня на каскад ставків.

Як повідомляє Українська природоохоронна група (UNCG), Верховний Суд став на бік екоактивістів і Держекоінспекції.

Маніпуляція реформою водокористування

Реформа меліорації дає право сільгоспвиробникам створювати об’єднання водокористувачів (ОВК) і самостійно господарювати – інвестувати в реконструкцію меліораційних мереж, оптимально використовувати водні ресурси. Проте конкретно в цьому випадку користування одними законодавчими нормами спровокувало порушення інших.

Знищення річки видавали за успіх, зазначають в UNCG. Навіть більше – проєкт USAID Агро позиціонував створення ОВК "Лесині Джерела" як модель, яку треба впровадити на всій території країни.

Історія порятунку річок

Ще у 2024 році екоактивісти UNCG виявили на місці Теснівки лише подобу річки – оголене русло без дерев на березі, розорані луки, загати, споруджені із будівельного сміття. Порушення підтвердила й Державна екоінспекція Поліського округу, до якої звернулися природоохоронці.

ДЕІ закликала ФГ "Аделаїда" дотримуватися законодавства, проте господарство вирішило піти далі й оскаржити припис екоінспекції в суді.

Аграрії наполягали: висновок ОВД їм не потрібен, адже вони мають право на водозабір. Водночас вони відмовлялися вважати полив картопляних полів меліорацією.

У підміні понять фермерів підтримало й Басейнове угрупування водних ресурсів річки Прип’ять. За словами представників UNCG, воно свідомо вирішило вважати річку меліоративним каналом.

Ці аргументи переконали суд першої інстанції. Тож фермерське господарство впевнено пішло ще далі – їхнє амбітне греблебудування поширилось і на річку Тня. Екоактивісти виявили там свіжу греблю влітку 2025 року. Перекривши русло, вона підняла рівень водозабору.

Проте річки все ж отримали судовий дозвіл на існування – 25 вересня цього року П’ятий апеляційний адмінсуд зобов’язав аграріїв виконати припис Держекоінспекції. Вже 29 жовтня це рішення підтримав Верховний Суд України.

"Це рішення важливе не лише для річок Тня і Теснівка. Воно має стати прецедентом: навіть маючи серйозні політичні зв’язки, неможливо знищувати річки й розглядати їх виключно як джерело водозабезпечення свого підприємства", – зазначили в Українській природоохоронній групі.

Читайте також
Інвазійні види риби захоплюють Дніпро: чи можливо повернути природний баланс
Інвазійні види риби захоплюють Дніпро: чи можливо повернути природний баланс

Чужорідні риби гарно адаптуються до умов вод України та мають низку еволюційних переваг

Боротьба за Одеський зоопарк: поки тварини страждають, люди змагаються за вплив
Боротьба за Одеський зоопарк: поки тварини страждають, люди змагаються за вплив

Люди стурбовані станом тварин, а також корупційними історіями довкола установи

Вдруге за рік Держгеонадра хочуть продати на торгах одне з найбільших боліт України
Вдруге за рік Держгеонадра хочуть продати на торгах одне з найбільших боліт України

У квітні служба вже отримувала відмову, але знову подала той самий проєкт

Прорив у мисливстві чи легалізація вбивства: як українці реагують на законопроєкт № 15431
Прорив у мисливстві чи легалізація вбивства: як українці реагують на законопроєкт № 15431

Головний автор законопроєкту називає його кроком до "еталонної мисливської культури"