Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів

Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів polissyareg.dei.gov.ua

Марія Семенова

Агропідприємство знищувало річки, прикриваючись меліоративною реформою

Замість річкового плеса – греблі з будівельного сміття. Використовуючи реформу меліорації, агропідприємство на Житомирщині намагалося перетворити річки Теснівка і Тня на каскад ставків.

Як повідомляє Українська природоохоронна група (UNCG), Верховний Суд став на бік екоактивістів і Держекоінспекції.

Маніпуляція реформою водокористування

Реформа меліорації дає право сільгоспвиробникам створювати об’єднання водокористувачів (ОВК) і самостійно господарювати – інвестувати в реконструкцію меліораційних мереж, оптимально використовувати водні ресурси. Проте конкретно в цьому випадку користування одними законодавчими нормами спровокувало порушення інших.

Знищення річки видавали за успіх, зазначають в UNCG. Навіть більше – проєкт USAID Агро позиціонував створення ОВК "Лесині Джерела" як модель, яку треба впровадити на всій території країни.

Історія порятунку річок

Ще у 2024 році екоактивісти UNCG виявили на місці Теснівки лише подобу річки – оголене русло без дерев на березі, розорані луки, загати, споруджені із будівельного сміття. Порушення підтвердила й Державна екоінспекція Поліського округу, до якої звернулися природоохоронці.

ДЕІ закликала ФГ "Аделаїда" дотримуватися законодавства, проте господарство вирішило піти далі й оскаржити припис екоінспекції в суді.

Аграрії наполягали: висновок ОВД їм не потрібен, адже вони мають право на водозабір. Водночас вони відмовлялися вважати полив картопляних полів меліорацією.

У підміні понять фермерів підтримало й Басейнове угрупування водних ресурсів річки Прип’ять. За словами представників UNCG, воно свідомо вирішило вважати річку меліоративним каналом.

Ці аргументи переконали суд першої інстанції. Тож фермерське господарство впевнено пішло ще далі – їхнє амбітне греблебудування поширилось і на річку Тня. Екоактивісти виявили там свіжу греблю влітку 2025 року. Перекривши русло, вона підняла рівень водозабору.

Проте річки все ж отримали судовий дозвіл на існування – 25 вересня цього року П’ятий апеляційний адмінсуд зобов’язав аграріїв виконати припис Держекоінспекції. Вже 29 жовтня це рішення підтримав Верховний Суд України.

"Це рішення важливе не лише для річок Тня і Теснівка. Воно має стати прецедентом: навіть маючи серйозні політичні зв’язки, неможливо знищувати річки й розглядати їх виключно як джерело водозабезпечення свого підприємства", – зазначили в Українській природоохоронній групі.

Читайте також
Скандально відому екоінспекцію Закарпаття приєднають до окружного органу
Скандально відому екоінспекцію Закарпаття приєднають до окружного органу

Цей підрозділ відомий своєю "сліпотою" у випадку нищення екосистем Карпат для будівництва вітрогенеруючих установок та інфраструктури до ВЕС

Маловоддя триває: для понад 90 підприємств України обмежили водозабір із річок
Маловоддя триває: для понад 90 підприємств України обмежили водозабір із річок

Ліміти повернуть у випадку, якщо після 15 листопада гідрологічна ситуація прийде у норму

Понад 530 млн грн стягнуть із підприємства на Криворіжжі за скидання шахтних вод до Інгульця
Понад 530 млн грн стягнуть із підприємства на Криворіжжі за скидання шахтних вод до Інгульця

Підприємство робило це без спецдозволу на водокористування та з перевищенням нормативів

Україна створила цифрову базу доказів знищення природи російською армією
Україна створила цифрову базу доказів знищення природи російською армією

У єдиній системі збиратимуть інформацію про забруднення ґрунтів і водойм, знищення природних територій та інші наслідки російської агресії