Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів

Канал замість річки: екоактивісти відстояли збереження річок Житомирщини від дій фермерів polissyareg.dei.gov.ua

Марія Семенова

Агропідприємство знищувало річки, прикриваючись меліоративною реформою

Замість річкового плеса – греблі з будівельного сміття. Використовуючи реформу меліорації, агропідприємство на Житомирщині намагалося перетворити річки Теснівка і Тня на каскад ставків.

Як повідомляє Українська природоохоронна група (UNCG), Верховний Суд став на бік екоактивістів і Держекоінспекції.

Маніпуляція реформою водокористування

Реформа меліорації дає право сільгоспвиробникам створювати об’єднання водокористувачів (ОВК) і самостійно господарювати – інвестувати в реконструкцію меліораційних мереж, оптимально використовувати водні ресурси. Проте конкретно в цьому випадку користування одними законодавчими нормами спровокувало порушення інших.

Знищення річки видавали за успіх, зазначають в UNCG. Навіть більше – проєкт USAID Агро позиціонував створення ОВК "Лесині Джерела" як модель, яку треба впровадити на всій території країни.

Історія порятунку річок

Ще у 2024 році екоактивісти UNCG виявили на місці Теснівки лише подобу річки – оголене русло без дерев на березі, розорані луки, загати, споруджені із будівельного сміття. Порушення підтвердила й Державна екоінспекція Поліського округу, до якої звернулися природоохоронці.

ДЕІ закликала ФГ "Аделаїда" дотримуватися законодавства, проте господарство вирішило піти далі й оскаржити припис екоінспекції в суді.

Аграрії наполягали: висновок ОВД їм не потрібен, адже вони мають право на водозабір. Водночас вони відмовлялися вважати полив картопляних полів меліорацією.

У підміні понять фермерів підтримало й Басейнове угрупування водних ресурсів річки Прип’ять. За словами представників UNCG, воно свідомо вирішило вважати річку меліоративним каналом.

Ці аргументи переконали суд першої інстанції. Тож фермерське господарство впевнено пішло ще далі – їхнє амбітне греблебудування поширилось і на річку Тня. Екоактивісти виявили там свіжу греблю влітку 2025 року. Перекривши русло, вона підняла рівень водозабору.

Проте річки все ж отримали судовий дозвіл на існування – 25 вересня цього року П’ятий апеляційний адмінсуд зобов’язав аграріїв виконати припис Держекоінспекції. Вже 29 жовтня це рішення підтримав Верховний Суд України.

"Це рішення важливе не лише для річок Тня і Теснівка. Воно має стати прецедентом: навіть маючи серйозні політичні зв’язки, неможливо знищувати річки й розглядати їх виключно як джерело водозабезпечення свого підприємства", – зазначили в Українській природоохоронній групі.

Читайте також
Захистити "Вікові дуби" та обсерваторію: у Києві борються із загрозою забудови
Захистити "Вікові дуби" та обсерваторію: у Києві борються із загрозою забудови

Проєкт "розширення" пам’ятки, на думку активістів, фактично послабить її природоохоронний статус

Держава ігнорує знищення природи задля видобутку доломітів на Житомирщині
Держава ігнорує знищення природи задля видобутку доломітів на Житомирщині

Експерти переконані, що за відсутності реакції влади такий підхід, як у Негребівці, має шанси масштабуватися на всю країну

Суд не дав виключити землі зі складу заказника "Протасів Яр" у Києві
Суд не дав виключити землі зі складу заказника "Протасів Яр" у Києві

Приватна компанія наполягала, що має законні права користуватися заповідною землею

Одне з найбільших боліт України можуть знищити для видобутку торфу – активісти
Одне з найбільших боліт України можуть знищити для видобутку торфу – активісти

Раніше науковці Рівненського заповідника вже підготували документи, щоб включити болото до природно-заповідного фонду