Законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" містить суттєві ризики щодо закриття частини промислових підприємств в Україні.
Про це у своєму блозі на AgroPolit.com заявив керівник комітету Європейського зеленого курсу UBTA Дмитро Васильєв.
За його словами, заплановане збільшення податкових ставок, зокрема податку на викиди двоокису вуглецю (СО2), не працюватиме на користь довкіллю.
"Наприклад, вуглецевий податок, який було збільшено в 2019 році майже у 25 разів, повністю надходить до загального фонду державного бюджету і це означає, що він спрямовується державою на вирішення різних питань, але не екологічних. Інші податки, які частково надходять до місцевого рівня, або не використовуються органами місцевого самоврядування, або витрачаються на заходи, які не завжди можна назвати природоохоронними", – зазначив Васильєв.
Він додав , що Міндовкілля планує створення "кліматичного фонду", який акумулюватиме кошти екоподатку і буде ними розпоряджатися, направляючи на природоохоронні проекти, а також буде використовувати їх для залучення міжнародного фінансування.
"З огляду на вимоги нових проєктів законів № 3091 "Про державний екологічний контроль", який мають розглянути, та № 4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності", що перебуває на доопрацюванні після чергового розгляду у Верховній Раді, і якими будуть введені нові жорсткі екологічні вимоги до здійснення господарської діяльності. А враховуючи вкрай стислі строки для переходу на нові технології, існує велика ймовірність того, що частина промислових підприємств в Україні змушена буде закритися", – зазначив автор.
Представники промисловості пропонують створення "Фонду декарбонізації", за кошти якого можливо буде надавати підтримку підприємствам, щоб вони швидко змогли модернізуватися без втрат для економіки країни.
"Відмінність від проєкту Міндовкілля полягає у тому, що, на думку бізнесу, першочергово потрібно провести екомодернізацію підприємств, оскільки найбільше забруднення довкілля відбувається саме через їх діяльність. Виробники готові змінювати підходи і планувати відповідні видатки, адже вони зацікавлені зберегти попит на свою продукцію на міжнародних ринках. Бізнес вважає, що через "нецивілізовані підходи" у виробництві їх товари можуть стати неконкурентоздатними. Позиція щодо фонду заснована на досвіді країн-сусідів, які вже пройшли цей етап. В них держава стимулювала процеси переходу на нові технології і надавала підприємствам підтримку у вигляді податкових канікул, зниження податкових ставок, пільгового кредитування", – пояснив фахівець.
"Варто зазначити, що по "Фонду декарбонізації" вже існує відповідний проєкт Закону, але стосовно "Кліматичного фонду" – лише лунають заяви посадовців протягом останнього року, втім про розробку такого закону наразі невідомо", – резюмував він.
У травні ЕкоПолітика повідомляла, що Верховній Раді не вдалося ухвалити у першому читанні законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Законопроєкт став скандальним, оскільки проти нього виступили багато галузевих організацій та представників бізнесу.
