Державні цільові програми є ключовим інструментом реалізації політики. Так, закон "Про енергетичну ефективність" (законопроєкт №4507), який уже набрав чинності, має створити базу для подальшого розвитку системного підходу в різних галузях економіки, починаючи з житлово-комунального господарства, розповів голова Держенергоефективності Валерій Безус.
Про можливості у цій програмі повідомляє Mind.
Починаючи з 2010 року, в Україні існує Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, яка отримала неформальну назву "теплі кредити".
Хоч її реалізація була несистемною та фрагментарною, вона забезпечила кредитами на утеплення й енергоефективне обладнання кілька сотень тисяч домогосподарств. Загальна сума інвестицій склала майже 10 млрд грн, з них кошти державного бюджету – лише 3,5 млрд грн.
І хоч заходи з енергоефективності в оселях були недешеві, близько 870 000 сімей тепер заощаджують свій бюджет та скоротили споживання ресурсів.
Окрім того, кошти держбюджету дозволили залучити інвесторів та спонукали місцеві самоврядування до співфінансування.
Проте її потенціал не був використаний навіть на десяту частину, адже вона мала значно ширший спектр можливостей, і не тільки в галузі житлово-комунального господарства.
З початком діяльності "Фонду енергоефективності", яка має стимулювати заходи з енергоефективності у багатоквартирних будинках, сфера дії Державної програми була обмежена індивідуальними будинками.
В Україні нараховується 8,9 млн індивідуальних будинків, у яких проживає близько половини населення України.
У 2020 році, за даними НАК "Нафтогаз України", населення загалом спожило 8,2 млрд куб. м природного газу. Причому на опалення домогосподарств пішло близько 57% газу, на підігрів води – понад 12%, а решта – на приготування їжі.
Цього року на державну програму було виділено 150 млн грн, які вже майже повністю використані – надані в якості компенсацій частини суми кредитів, залучених на енергоефективні заходи та твердопаливні котли.
Це призвело до інвестиції в індивідуальних будинках на суму понад 500 млн грн.
Запит від агентства щодо фінансування програми 2021 року був на рівні 700 млн грн, при загальному щорічному потенціалі – на рівні до 2 млрд грн.
У Держпрограму енергоефективності 2022–2027 заклали додаткові компоненти для системності її реалізації в житлово-комунальному господарстві.
Сере них:
- впровадження енергоефективних заходів в індивідуальних будинках;
- енергоефективна модернізація систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення;
- підвищення енергоефективності об’єктів соціальної сфери, громадських будівель.
Підхід, закладений в основу всіх напрямів – співфінансування проєктів.
Для прикладу, в Україні є проєкти "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України" на 400 мільйонів євро і "Енергоефективність громадських будівель в Україні" на 300 мільйонів євро, що реалізуються за підтримки Європейського інвестиційного банку. Проте Україна використала менше 1% цих коштів.
Є ще декілька подібних проєктів.
Запропонована Держенергоефективності модель розширеної програми відкриває можливості для розблокування цих інвестицій.
“Разом із уже наявними програмами, Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива має вже у 2022 році створити базу для подальшого розвитку системного підходу в різних галузях економіки, починаючи з житлово-комунального господарства, – зазначено в публікації, – Адже інвестування саме в енергоефективність є чи не найбільш вигідним вкладенням коштів платників податків. Саме така інвестиція не тільки забезпечує економію енергетичних ресурсів, а й створює надзвичайні можливості для розвитку економіки”.
Нагадаємо, у найближчі три роки громади мають ухвалити місцеві енергетичні плани.
