За 10 років "Метінвест" зменшив викиди парникових газів на 68% shutterstock.com

За 10 років "Метінвест" зменшив викиди парникових газів на 68%

Іван Шевчук

Українські металургія зменшує викиди парникових газів, проте наразі у цій справі вона пасе задніх

За останні 10 років "Метінвест" зменшив викиди парникових газів на 68%. Про це у своїй статті для ресурсу "The Brussels Times" повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков.  Група Метінвест — це українська міжнародна гірничо-металургійна компанія зі штаб-квартирою у Маріуполі. Вона володіє 24 підприємствами в Україні, ЄС та США.

Юрій Риженков додає, що за минуле десятиріччя "Метінвест" знизив викиди забруднюючих речовин на 37%, пилу – на 51%, пряме споживання енергії на 40%. Він каже, що лише цьогоріч компанія вклала більше 150 млн доларів у суто екологічні проекти.

Як нам декарбонізуватися?

Топ-менеджер "Метінвесту" означив три основні напрямки, за якими компанія працюватиме, аби й надалі зменшувати викиди вуглекислого газу, а відтак і свій вплив на клімат:

  • Застосування дугових печей

Передбачається що проміжна сировина – так зване залізо прямого відновлення (DRI) – буде виготовлятися бездоменним методом. Він може бути реалізований без використання коксу, який і є основним джерелом викиду СО2 в атмосферу. Потім залізо прямого відновлення використовують в електрометалургії для отримання чистої сталі.

  • Використання відновлюваних джерел енергії

Цей напрямок безпосередньо пов'язаний із запровадженням щойно описаного технологічного ланцюжка. Максимальний ефект від нього буде за двох умов. Перша – на стадії виготовлення DRI має застосовуватися водень – відновлюване джерело енергії, котре не дає викидів СО2. Друга - електроенергія для виробництва чистої сталі у дугових печах має теж бути чистою, тобто вироблятися на електростанціях, які не викидають парникові гази або мають невисокий рівень таких викидів. Втім, водень сьогодні є надто дорогим, аби його можна було ефективно використовувати в металургії. З-поміж безвуглецевих джерел енергії найбільш реальними виглядають АЕС, але Україна має готуватися до їхнього масового закриття вже у найближчі роки. Тому цілком логічними виглядає і третій напрямок декарбонізації у металургії.

  • Застосування технологічних новацій

Деякі з них перебувають ще у стадії розробки та вивчення, але вже завтра можуть стати галузевими трендами. Звідси необхідність співпрацювати з провідними науковими та технологічними фундаціями. Нині "Метінвест" підписав меморандумі про взаєморозуміння з кількома провідними європейськими підприємствами та технологічними центрами в галузі металургії. Аби мати кадровий потенціал для освоєння новацій, компанія пер мається якісною підготовкою фахівців. Причому таким чином, щоб ті однаково добре володіли знаннями як в області ІТ, так і власне металургії. Для цього компанія нещодавно заснувала Політехнічний інститут "Метінвест".

Аутсайдер чистої металургії

Світовій, а особливо – українській металургії ще багато є куди рости в сенсі декарбонізації. Десь 70% відсотків сталі у світі виробляють у доменних печах, що працюють на вугіллі. Україна впевнено пасе задніх. Питома частка електродугової переплавки у нас становить близько 6%. Це найнижчий показник, що є у 5 разів меншим від середньосвітового. При цьому ледь не 20% сталі у нас виплавляють у мартенах. Ми - єдина країна, яка ще не відмовилась від цього способу, що викидає парникові гази у вдвічі більшому обсязі, ніж навіть доменно-конвекторний процес.

Структура виплавки сталі у світі та окремих країнах

Технологічне відставання нашої металургії може призвести до того, що починаючи із 2026 року вона може повністю втратити європейський ринок. Зараз на чорні метали припадає 85% усього українського експорту до ЄС. Із 2026 року, коли має запрацювати вуглецеве коригування імпорту (CBAM), при таких обсягах експорту ціна викидів може сягнути  300-900 млн євро на рік. Це від 10 до 30% від вартості експортованого металу. Що цілком може поставити під питання доцільність такого експорту.

Вихід – кардинальна декарбонізація галузі, яку навряд чи вдасться здійснити за 5 років, що залишились до старту СВАМ. Менш залежними від експорту чавуну та сталі ми могли б стати, коли б самі використовували їх для виготовлення готової продукції, хоча б для внутрішнього ринку. Це, звісно, не знімає з порядку денного питання кліматичних змін, проте дає змогу з меншими втратами пережити зелений перехід, котрий країнам зі слабкою економікою дається зовсім нелегко. Втім, про товари з високою доданою вартістю у нас говорять вже десятиріччями, однак без жодних помітних результатів.

Раніше ЕкоПолітика розповідала, як кліматична політика ЄС може вплинути на український експорт.

Читайте також
При виробництві продуктів продукується більше викидів, ніж у металургії — IFEO
При виробництві продуктів продукується більше викидів, ніж у металургії — IFEO

Якщо сільське господарство та харчова промисловість виявляться неготовими до декарбонізації, то можуть втратити ринки збуту

Національний реєстр викидів підкріплять профільним законом
Національний реєстр викидів підкріплять профільним законом

Законопроєкт "Про Національний реєстр викидів" пропонує інструменти для боротьби із забрудненнями та гарантує безумовний доступ до інформації про довкілля

Міндовкілля затвердило рекомендації по звіту з ОВД для видобувних підприємств
Міндовкілля затвердило рекомендації по звіту з ОВД для видобувних підприємств

Підприємствам, що видобувають корисні копалини, рекомендовано складати звіт з ОВД до початку планової діяльності, а також широко й зарання інформувати громадськість про свої наміри

Автомобільні викиди стали причиною астми майже у 2 мільйонів дітей
Автомобільні викиди стали причиною астми майже у 2 мільйонів дітей

У дітей розвивається астма через забруднення, пов'язані з дорожнім рухом