Довкілля зазнає системного впливу через діяльність людини. Промисловість, сільське господарство, транспорт, війна, жадоба чиновників і безвідповідальність рядових громадян руйнують усталені екосистеми. У яких сферах цей вплив є найбільш руйнівним, розповідає ЕкоПолітика.
Забруднення повітря
Викиди парникових газів і забруднювальних речовин роками тримаються в топі екопроблем світу. Україна – не виняток.
Робота промислових підприємств, викиди від транспорту, вибухи від російських атак разом насичують українське повітря речовинами, які негативно впливають на здоров’я людей.
Першість серед населених пунктів із найбільш забрудненим повітрям тримають міста центральної України – Кам’янське, Дніпро і Кривий Ріг.
Україна офіційно декларує свої наміри скоротити викиди парникових газів, затвердивши Національно визначений внесок (НВВ). Мета держави – до 2035 року зменшити забруднення на понад 65% від рівня 1990 року.
Знищення лісів
Площі українських лісів стрімко скорочуються. Одна з причин – повномасштабна війна, через яку Україна втратила 20% лісового фонду. Пошкоджень різного масштабу зазнали 3 млн га лісових масивів. Приблизно 500 тис. га лишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Українці також докладаються до масового знищення дерев. Незаконні вирубки – один із найпоширеніших злочинів проти українського довкілля.
ЕкоПолітика щотижня у своєму дайджесті екопорушень висвітлює все нові випадки. Винними часто є чорні лісоруби, проте частіше організаторами чи учасниками схем із нелегальної вирубки лісу є самі лісівники – від майстрів лісу до керівників цілих філій ДП "Ліси України". Через злочини посадовців лісової галузі лише за 2025 рік Україна зазнала збитків на 546 млн грн.
Інколи вирубка не є метою порушників. Подекуди головною ціллю є земля, на якій ростуть ліси, чим заважають втілити амбітні плани з будівництва будинків, курортів чи інфраструктури. До прикладу, для будівництва ВЕС на Закарпатті було вирубано праліси – на їх місці прокладали дорогу для підвезення обладнання.
Забруднення водойм
Вода в українських річках та озерах часто містить ціле асорті речовин-забруднювачів. Важкі метали та сліди сільськогосподарських хімікатів потрапляють до водойм через недосконалість водокористування.
Найбруднішою в Україні вода є поблизу великих міст і промислових підприємств. Найгіршою ситуація є в центрі України, зокрема у Дніпрі й Запоріжжі.
Окремо варто виокремити забруднення Чорного моря, викликане діями російської армії. З нещодавніх прикладів – масштабний витік олії через удар рф по портовій інфраструктурі Одещини. Збільшила шкоду й недостатня реакція на проблему з боку місцевої влади, в чому переконані екоактивісти.
Запаси води в Україні скорочуються через зміну клімату, нераціональні витрати й виснаження природних ресурсів. На півдні до цих чинників додалися наслідки російської атаки по греблі Каховської ГЕС.
Південним регіонам загрожує опустелювання у випадку, якщо терміново не переглянути систему водокористування й не відновити лісосмуги.
Накопичення відходів
Відходи
Від побутового сміття до промислових відходів – українські громадяни й підприємства продукують усе більше відходів, тоді як держава ще не навчилась ефективно управляти попередніми.
Нинішні полігони перевантажені. Стихійні сміттєзвалища – наскрізна тема зведень Держекоінспекції. Роздільний збір сміття й досі лишається на рівні локальних ініціатив, до яких складно адаптуватися місцевим мешканцям.
Україна й досі не впровадила систему розширеної відповідальності виробника (РВВ). Лише в листопаді 2025 року стартував пілотний проєкт з управління відходами, за підсумками якого може бути створена національна система.
У країні зростає кількість будівельних відходів через зруйноване росією житло й інфраструктурні об’єкти. Україна дотепер не створила дієву систему обліку цих відходів з урахуванням їхньої структури. Узагальнені дані про повторне використання руїн у будівництві також невідомі.
