Прояви зміни клімату впливають на всі природні екосистеми нашої планети, і українські ліси не є винятком. Лісівники вже багато років говорять про збільшення площ всихаючих та ослаблених соснових і дубових лісів. Все частіше спостерігається пересихання лісових боліт та заболочених ділянок лісу, спричинене тривалими посухами.
Про це пише сайт МБО "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ).
Подальше посилення кліматичної кризи вже у найближчі десятиліття загрожує для лісів України такими наслідками:
- Зменшення продуктивності лісів, а отже і поглинання ними вуглецю, через частіші та триваліші посухи.
- Збільшення площ всихання лісу, особливо монокультур у невластивих кліматичних та лісорослинних умовах – наприклад, ялинових насадження у низькогір’ї Карпат, де традиційно росли буково-ялицеві ліси, або культур сосни на багатих ґрунтах, яким природньо притаманні листяні ліси.
- Збільшення ймовірності масового поширення комах-шкідників лісового господарства та інвазійних видів.
- Частіші та потужніші лісові та торфові пожежі і тривале задимлення населених пунктів.
- Збільшення ймовірності вітровалів через частіші бурі.
- Зникнення низки лісових біотопів, наприклад невеликих лісових боліт та заболочених ділянок лісу, острівних ялинників на Поліссі, і як наслідок – суттєве скорочення лісового біорізноманіття.
У зв’язку з цим ЕПЛ підготувала свої рекомендації щодо управління лісами України для підвищення поглинання та утримання вуглецю лісами:
- Забезпечити належну охорону всіх пралісів та старовікових лісів природного походження, як еталонних лісів, які є найбільш стійкими до наслідків зміни клімату, підтримують низку рідкісних видів флори і фауни та утримують великі обсяги вуглецю в деревині і ґрунтах.
- Не вилучати мертву деревину в межах природно-заповідного фонду, а також сприяти збільшенню її кількості у лісах інших категорій (з урахуванням необхідності підтримки належного рівня пожежної безпеки). Мертва деревина є важливим елементом лісових екосистем, який підтримує біорізноманіття та накопичує в собі чимало вуглецю.
- Впроваджувати принципи наближеного до природи лісівництва в лісах поза межами ПЗФ для підвищення стійкості цих лісів, а саме:
- Поступово відмовитись від суцільних рубок та перейти на вибіркові і поступові види рубок, які сприяють швидшому приросту дерев із безперервним існуванням рослинного покриву;
- Проводити переформування похідних лісів, особливо монокультур, на природні ліси із різновидовим та різновіковим складом, який відповідає ґрунтово-кліматичним умовам кожної окремо взятої ділянки.
- Забезпечити збереження всіх самосійних лісів шляхом їх офіційного включення до складу лісового фонду, а також спростити створення нових лісів у Карпатах та на Поліссі. Певною мірою вирішити ці завдання допоможе прийняття в цілому законопроєкту 5650, за умови відсутності суттєвих поправок.
- Відмовитись від осушення земель у межах лісового фонду та прилеглих екстенсивних угідь (пасовища, сіножаті) для збереження водного режиму заболочених лісів та торфовищ, які активно поглинають і надійно утримують вуглець.
- Забезпечити природне поновлення всіх лісів у межах природно-заповідного фонду, які вже постраждали внаслідок пожеж, та постраждають у майбутньому. З часом, це допоможе виростити більш стійкі до вогню мішані та розріджені насадження.
Нагадуємо, раніше ЕкоПолітика публікувала добірку простих порад на кожен день для всіх, хто хоче допомогти у збереженні лісів. Її розробив Всесвітній фонд природи WWF-Україна.
