Розвиток водневої економіки має сприяти розвитку української промисловості у всіх секторах, де його використання може замінити імпортні енергоресурси, підвищити енергетичну безпеку та декарбонізацію.
Про це заявив голова Держенергоефективності Валерій Безус на відкритті дискусії щодо використання водню в різних галузях економіки України, повідомляє Держенергоефективності у Facebook.
Захід був відкритий спільно з “Energy Club - Клуб енергетики”. Перспективні напрями застосування водню обговорили представники Міненерго, Мінінфраструктури, Український союз промисловців і підприємців, Союзу хіміків України, ПрАТ "АЗОТ", ТОВ "Укрєвроконсалтинг", Інституту газу, Інститут технічної теплофізики та Інституту чорної металургії ім. Некрасова.
Безус підкреслив, що Україна має потужні хімічну та металургійну індустрії.
"Наприклад, технології прямого відновлення заліза, де використовується водень, мають значну перспективу. Адже вони дозволяють не тільки замістити газ і вугілля, а й досягти максимально високої енергоефективності й декарбонізації виробництва заліза й сталі. Є великий потенціал використання водню у хімічній промисловості, промисловому транспорті тощо", – сказав він.
В матеріалі зазначили, що доцільним є розвиток водневої економіки, який базується на розбудові системних кластерів.
"Для України розвиток водневої енергетики – це виклик позиціонування у новітній світовій економіці та отримання потужного імпульсу для розбудови власної економіки на новітній технологічній базі із новим видом енергоносія. Йдеться про можливий перехід від нафтової економіки на наступний етап цивілізаційного розвитку", – додав Безус.
Розвиток водневої економіки вимагає координації на національному рівні. Держенергоефективності, як кроссекторальний орган влади, готовий реалізовувати відповідну національну політику.
Воднева стратегія врахує пропозиції Міненерго щодо спектрів секторів економіки, де розглядається потенціал використання водню.
Під час дискусії фахівці Мінінфраструктури, розповіли про перспективність водню для транспортного сектору. Його розглядають як альтернативне паливо для зменшення залежності від імпортних нафтопродуктів і скорочення шкідливих викидів. Наразі вивчається досвід інших країн та йде активна робота щодо його впровадження в Україні. Пріоритетним є питання безпеки використання водню.
"Щоб скоротити кількість шкідливих викидів на 30% до 2030 року, потрібно зменшити споживання традиційних видів палива у транспорті на 25%. Тому розглядаються альтернативи", – сказав представник Мінінфраструктури Сергій Маштабей.
Директор Інституту газу НАН України Геннадій Жук підтвердив значний потенціал та користь водню для металургії, особливо для виробництва чистого заліза.
"Ми зробили комплекс, який дозволяє отримувати чисте губчасте залізо. У нас також виготовлено великі мультипаливні пальники, які можуть використовувати як природний газ, так і водневовмісні суміші. Також ми займаємося використанням палив, які містять водень, у двигунах внутрішнього згорання. Наприклад, нами вирішено проблему детонації при використанні підвищеного вмісту водню в газовому паливі", – сказав він.
Радник Президента Союзу хіміків України Олександр Гриценко наголосив, що у коротко- та середньостроковій перспективі найбільш ефективним буде виробництво і споживання водню в українських хімічних кластерах, де водень є сировиною у виробництві зеленого аміаку та азотних добрив. У довгостроковій перспективі ці кластери мають стати основою для виробництва водню й інтеграції із системою його доставки до ЄС
На потенціалі використання водню у хімічній промисловості та вже готових українських розробках у цій сфері наголосив Андрій Закревський, голова правління Асоціації "Нафта та газ України".
"Ми також маємо врахувати питання розвитку водневої економіки й у програмах відновлення країни, які ми сьогодні розробляємо і якими ми сподіваємось предметно зайнятися після скорішої перемоги над ворогом", – підсумував Безус.
Нагадаємо, в ДТЕК озвучили амбітні плани щодо української чистої енергії в ЄС після війни.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, транспортування водню через ГТС може бути ризикованим кроком.
