Як відбувається правова війна за Осокорки між забудовником та екоактивістами shutterstock

Як відбувається правова війна за Осокорки між забудовником та екоактивістами

Катерина Бєлоусова

На цій території налічується 160 видів птахів, більша половина з яких зникне під час забудови

Будівельна компанія та екоактивісти продовжують правову війну за Осокорки. Забудовники прагнуть створити на цьому місці житловий квартал, а місцеві жителі – ландшафтний заказник місцевого значення "Осокорківські луки".

Про багаторічне протистояння повідомляє НВ.

На цій територій, близько 600 га, розташовані луки і кілька великих водойм — озеро Небреж, яке вважається одним з найчистіших, озеро Тягле — одне з найбільших і третє глибоке озеро Мартишев. 

"Якщо подивитися на плани забудовників, то стає зрозуміло, що луки і все навколо озер хочуть згорнути в асфальт. Вода в озерах не цвіте, адже луки є своєрідними природними фільтрами. Коли тут з’являться 24-поверхові максимуми, загинуть останні залишки природної, майже заповідної території. Київ перетвориться на залізобетонну клітку", — сказала місцева мешканка Наталія Коваленко.

Ще у 2009 році вночі депутати Київської міської ради проголосували за виділення місця для будівництва в районі "Осокорки Центральний". При цьому стандартних процедур звітності та обговорень не спостерігалося, детального плану територій (ДПТ) та оцінки впливу на довкілля (ОВД) навіть не було надано.

Крім того територію де було передбачено будівництво іншим рішенням тієї ж Київської міської ради зарезервовано для створення ландшафтного заказника місцевого значення "Осокорківські луки".

З серпня 2020 року, після банкрутства банку "Аркада", забудовник змінився з компанії "Контактбудсервіс" на компанію “Stolitsa Group”, яку ДПС підозрює в ухиленні від сплати податків на 100 млн грн. 

В матеріалі, посилаючись на декларації, вказують на зв’язок компанії з головою Вищої ради правосуддя Володимиром Говорухою, суддею Шостого апеляційного адміністративного суду Наталією Безіменною та народним депутатом України від партії "Слуга народу" Мариною Бардіною.

Перший суд за позовом громадської організації "Екопарк Осокорки" відбувся у жовтні 2018 року. Активісти вказували на те, що територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишев є зоною громадського парку. Проте суддя Володимир Келеберда відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Активісти звертались також і до Верховного Суду та Шостого апеляційного адміністративного суду.

Галина Чижик, експерт Центру протидії корупції, зазначає, що київські судді досить часто прислухаються до думки приватних забудовників, не враховуючи інтереси киян. Водночас прізвища суддів, які фігурують у справі "Екопарку Осокорки", раніше були помічені в публічних скандалах про прийняття незаконних і свавільних рішень.

Колегія суддів зазначила, що ця територія у районі Осокорки є охоронною ландшафтною зоною, де будь-яка господарська діяльність, яка може вплинути на стан збереження об'єктів, що охороняються, заборонена законом. 

Проте будівництво не заборонили.

Столична влада в особі мера Віталія Кличка відреагувала на те, що сталося, твердженнями, які більш схиляються в бік забудовника. 

"Відповідна висотність, відстань від озер. Щодо інфраструктури, то також все відповідає вимогам. Сьогодні триває пошук компромісу між пропозиціями щодо того, наскільки більшим зробити „Екопарк Осокорки“, наскільки зменшити територію, яку треба віддати під житло ошуканим інвесторам. Я зазначав, що у мене, як у мера, складна ситуація", — відповів Кличко.

Але у Stolitsa Group не надали пояснень, як вони збираються вести будівництво із явними порушеннями дозвільної процедури. За даними ДІАМ, зараз триває перереєстрація документів, що стосуються згаданої ділянки для будівництва, імовірно на користь Stolitsa Group.

"Дії державних органів двоякі: начебто вони погоджуються, що порушення є, але ухвалюють рішення зворотні. Подібним чином і судові вердикти говорять про двоїстість — навіть такі відверті правопорушення доводиться громадській організації „Екопарк Осокорки“ відстоювати з юридичними боями", — каже операційний директор у SaveDnipro Роман Колесник.

Орнітолог з навчально-наукового центру Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Казанник заявляє, що у Києві ці озера є єдиним місцем для мешкання птахів, транзиту для перельотів. На цій території налічується 160 видів (з урахуванням сезонних міграцій), серед яких є представники Червоної книги України. А під час забудови втратиться більша половина біорізноманіття.

Ольга Балицька, колишня депутатка Київради 8 скликання, зазначає, що “Stolitsa Group”, яка взялася добудувати об'єкти "Аркади", також намагається знищити екопарк. Адже замість того, щоб справді врятувати ситуацію, органи влади всіх рівнів просто передали цей бізнес із усіма його проблемами в інші руки.

Нагадаємо, у Києві хочуть створити парк площею 300 га.

 

Читайте також
Циганок закликала посадовців підтримати зміни в охороні навколишнього середовища
Циганок закликала посадовців підтримати зміни в охороні навколишнього середовища

Наявна система управління охороною довкілля на підприємствах не спроможна вирішити першочергові екологічні проблеми

В Україні можуть у рази збільшити штрафи за сміття: Зеленський зробив перший крок
В Україні можуть у рази збільшити штрафи за сміття: Зеленський зробив перший крок

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами і зобов’язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки

Стало відомо, скільки коштуватимуть Луцьку заходи з охорони довкілля
Стало відомо, скільки коштуватимуть Луцьку заходи з охорони довкілля

Міський фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною бюджету Луцької ТГ

Збитки за засмічення склали 1,5 млрд грн, а мали б в рази більше – Держекоінспекція
Збитки за засмічення склали 1,5 млрд грн, а мали б в рази більше – Держекоінспекція

За засмічення десятків гектарів землі порушник сплатить всього лиш декілька тисяч гривень