Україна має перенести "паперові" обіцянки і декларації в реальне життя, щоб отримати гроші на декарбонізацію за підсумками СОР26.
Для цього доведеться об’єднати зусилля уряду, бізнесу, парламенту і громадськості, а також наукових установ, фінансових інституцій і місцевої влади, розповідає народна депутатка України Леся Василенко у Facebook.
“При цьому не може бути такого, що одні міністерства роблять все (Міндовкілля), а інші нічого (Мінекономіки, Мінфін, Міненерго). Без планів дій від міністерств по виконанню зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою марно сподіватись на успішність переговорів щодо інвестицій та виділення інших коштів на екологізацію країни”, – зазначає Василенко.
Для досягнення заявлених на кліматичному саміті в Глазго цілей Україні треба $102 млрд. Тобто щороку, протягом 10 років нам доведеться витрачати понад $10 млрд.
Це можливо лише завдяки інвесторам, а вони прагнуть від українців конкретних строків, показників та розрахунків.
Нардепка каже, що першим кроком стане створення чітких планів дій від міністерств, з чим наразі виникають труднощі. Плани стануть основою для подальших перемовин. Теж саме стосується і парламентарів, президента і представників громад.
“Кожен на своєму рівні, звісно. Але меседж у всіх має бути один. Цифри і розрахунки теж. Розробка таких планів і розрахунків – це на уряді. Під координацією Міндовкілля”, – говорить Василенко.
Щоб підсилити законодавчу базу до законопроектів, які вже розглядаються в Раді, Василенко вважає, що треба додати:
- рамковий закон про зміни клімату;
- закон про добровільне кліматичне декларування;
- закон про кліматичні фінанси.
Нагадаємо, у Глазго озвучили виклики декарбонізації сільського господарства України.
