Близько 26% викидів парникових газів припадає на вирощування та виробництво їжі, третина з яких викидається на смітник. Це орієнтовно 1,3 млрд тонн їжі щороку.
Безвідповідальне споживання та поводження з відходами харчового виробництва призводить до 78% забруднення океану та прісних водойм, що прискорює кліматичні зміни, розповідає The Village.
За підрахунками вчених, зміна раціону – це 20% загальних зусиль у боротьбі з глобальним потеплінням.
Так експерти з екології та здорового харчування поділились порадами, як харчуватися здоровою їжею та не шкодити довкіллю.
Експерти кажуть, що для переходу на здорове харчування варто дотримуватися ключових принципів. Ваш раціон має складатись з локальних й сезонних продуктів, враховувати потреби саме вашого організму, як-от дефіцити вітамінів чи мінералів, харчові непереносимості тощо.
Нутриціологиня та психологиня Олександра Буц радитить:
- Харчуватися різноманітно: овочі, бобові, фрукти, цільні злаки, горіхи, насіння, яйця, нежирне м’ясо, риба, молочні й кисломолочні продукти чи їхні рослинні замінники;
- Споживати адекватну кількість калорій із їжею та орієнтуватися на локальні продукти;
- Уникати страв зі значним вмістом солі, цукру та надміром жиру та дотримуватися оптимального режиму харчування;
- Пити достатньо рідини яка не містить багато калорій та не вживати алкоголь;
- Обирати продукти, що вирощували та транспортувалися в безпечних умовах та зберігати їх в чистоті.
Також радять орієнтувати меню за принципом тарілки здорового харчування. Згідно з цим принципом, овочі – це основа раціону, а планування кожного прийому їжі має починатися з ідей, як приготувати овочі.
“Овочі, зелень і фрукти мають складати не менш як 50% кожного прийому їжі. Ще 20% – вуглеводи: цілозернові крупи, хліб і паста. Ще 20% – білкові продукти: яйця, риба, м’ясо, молочні та кисломолочні продукти. Останні 10% ми залишаємо для жирів: різноманітних олій, як-от оливкової, кукурудзяної, соняшникової тощо, а ще горіхів і насіння”, – сказано в матеріалі.
Ті самі продукти можуть як шкодити довкіллю, так і підтримувати його. Адже це залежить від умов, у яких вирощували овочі чи годували корів, від методу транспортування, паковання тощо.
Дружній до довкілля раціон варто формувати на основі 5 принципів:
- Сезонність і локальність продуктів.
- Вибір збалансованого різноманітного меню на день із фокусом на рослинні продукти, що продукують менше вуглецю в процесі їхнього вирощування/виробництва.
- Врахування умов виробництва та методів перероблення. Наприклад, навіть великі компанії-виробники харчових продуктів запроваджують ефективні сільськогосподарську техніку та виробничі процеси, що дозволяють за менших витрат природних ресурсів виробляти більше продуктів.
- Раціональне споживання та скорочення харчових відходів. Плануйте свої купівлі, складайте списки та краще купіть менше, ніж більше, а залишки віддавайте або заморожуйте.
- Зменшення кількості червоного м’яса.
Найбільше екології шкодять великі ферми, де тварини не мають доступу до відкритого простору та харчуються штучними кормами. Однак є ферми вільного випасу та вигулу, які менш шкідливі.
Поєднання рослинних продуктів із помірною кількістю якісних харчів тваринного походження є основою флекситаріанства. Така збалансована модель має менший уплив на довкілля, ніж веганство на основі імпортних суперфудів чи м’ясна дієта, та дає людині незамінні нутрієнти, вітаміни та мінерали.
Нагадаємо, у Глазго озвучили виклики декарбонізації сільського господарства, а Данія допоможе Україні декарбонізувати його.
