Як кліматичні зміни зачеплять кожного жителя планети: чим можна зарадити

Як кліматичні зміни зачеплять кожного жителя планети: чим можна зарадити shutterstock
Катерина Бєлоусова

На сьогодні людство споживає на 50% більше природних ресурсів, аніж планета може заповнити

Зростання температури на Землі – це проблема всіх країн світу, у тому числі й України. Масштабна зміна клімату спричиняє стихійні катастрофи – від посух до ураганів та повеней, призводить до руйнування екосистем та зникнення видів, а також завдає шкоди світовій економіці.

Для того щоб заокеанські фрукти потрапили на ваш стіл, вони проходять довгий шлях: від вирощування на плантаціях з хімічними добривами до транспортування за тисячі кілометрів і літрів палива. Все це несе величезну вуглецеву ціну. Про це йдеться у публікації на НВ. Бізнес.

“На сьогодні людство споживає на 50% більше природних ресурсів, аніж планета може заповнити. А 9 із 10 мешканців Землі не мають можливості дихати чистим повітрям, що призводить до смерті 7 млн людей щорічно. Проте багато людей продовжують палити сміття та листя, з якого виділяються токсичні продукти горіння, зокрема CO2. Саме тому проблеми екології та глобального потепління стосуються кожного”, – сказано в матеріалі.

Людська діяльність призводить до великої кількості викидів парникових газів, зокрема CO2, який найбільше "нагріває" повітря і провокує танення вічної мерзлоти. За підрахунками, з 1901 до 2010 року рівень світового океану піднявся на 19 см, а швидкість підйому втричі швидше, ніж була 100 років тому.

Автори зазначають, що парниковий ефект, як і СО2 зокрема – це не тотальне зло. Однак за останнє століття киснево-вуглекислий баланс порушився, і тому зростання температури стало каталізатором цвітіння морів і вивільнення скупчень метану з льодовиків, що тануть, в океан. Все це прискорює потепління.

Також зміни клімату прискорює вирубування лісів для сільськогосподарської діяльності або їхнє зникнення з природних причин. А одне дерево виробляє близько 120 кг кисню на рік. Цього достатньо, щоб забезпечити киснем двох людей. 

Через неконтрольоване вирубування лісів стаються посухи, лісові пожежі, циклони, екстремальна спека, повені.

У майбутньому катаклізми, спричинені змінами клімату, можуть стати частим явищем на всій планеті, зокрема і в Україні. 

“Видання The New York Times на початку цього року розробило інтерактивну карту, на якій можна оцінити основні ризики через глобальні зміни клімату. На території України прогнозуються значні посухи – і водночас частина країни страждатиме від злив. Крім того, така недуга, як астма, може здолати кожного українця: як через масив пилу, так і від сильної вогкості”, – йдеться у публікації.

Однак це лише симуляція того, що нас може очікувати, якщо ми не переглянемо свій вплив на довкілля. 

У 2015 році 196 країн ухвалили Паризьку угоду, якою закріплено зобов’язання не допустити приросту температури більш ніж на 1,5 градуса, а також поставлено стратегічну мету – досягти до середини XXI століття вуглецевої нейтральності. Тобто, таких екологічних умов, які були б оптимальними для цивілізації і не несли загрозу планеті.

Україна в межах угоди до 2030 року має намір зменшити обсяги викидів на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Один зі способів реалізувати намічені плани – скорочувати промислові викиди та забруднення повітря. Крім того, великі корпорації закріплюють тренд на "зелені" інвестиції – фінансову підтримку технологічних рішень і стартапів, які бережуть довкілля. Такі вкладення несуть ще й користь економіці. За даними ООН кожен $1, витрачений на відновлення лісів, що деградували, може принести $30 економічної вигоди.

Нагадаємо, у Німеччині створять міністерство економіки та клімату.

Читайте також
Плюс 42 дні літа: вчені прогнозують збільшення періоду спеки у Європі
Плюс 42 дні літа: вчені прогнозують збільшення періоду спеки у Європі

Європа прогрівається найшвидше у світі. До кінця століття літо тут триватиме до восьми місяців

Ісландія оголосила про загрозу нацбезпеці через ризик колапсу океанічних течій
Ісландія оголосила про загрозу нацбезпеці через ризик колапсу океанічних течій

Якщо потоки теплих вод із південних частин Атлантики зупиняться, то Ісландія опиниться в морозній крижаній пастці

Вуглецевий антирекорд: викиди СО2 за 2025 рік становитимуть 38,1 млрд т
Вуглецевий антирекорд: викиди СО2 за 2025 рік становитимуть 38,1 млрд т

Концентрація вуглецю в атмосфері у 2025 році на 52% вища, ніж показники доіндустріальних часів

Світу не під силу кліматична ціль у 1,5 °C – ООН
Світу не під силу кліматична ціль у 1,5 °C – ООН

Якщо уряди дотримаються своїх теперішніх зобов’язань, то глобальна температура зросте приблизно на 2,5 °C