Всі видані під час війни висновки ОВД можуть скасувати через одну формальну причину, — Людмила Циганок

Всі видані під час війни висновки ОВД можуть скасувати через одну формальну причину, — Людмила Циганок

Валентина Гембарська

На думку екологині, від початку війни спостерігається надзвичайно помітний розсинхрон у діях органів влади

Війна в Україні триває вже понад три місяці. За цей час критично важливим стало не лише захист територій та збереження життів громадян, а й якнайшвидше відновлення економіки. Як з’ясувалось, наразі цей процес гальмується через низку бюрократичних процедур у довкілевій сфері.

ЕкоПолітика поспілкувалася з президенткою Професійної асоціації екологів України Людмилою Циганок про критичну ситуацію, яка склалася з видачою висновків оцінки впливу на довкілля та як ця процедура гальмує повернення до роботи критично важливих підприємств. Також екологиня з професійної точки зору оцінила роботу Міністерства захисту довкілля та розповіла, як кожен українець може допомогти мінімізувати наслідки війни для екології.

  • Для розуміння наших читачів. Чому процедура ОВД так важлива для бізнесу і що вона передбачає?

Закон про ОВД є частиною європейського законодавства, прогресивним європейським інструментом на шляху сталого розвитку. Він мав всі шанси стати позитивною білою плямою на фоні іншого екологічного законодавства, але, на жаль, по факту, був перетворений у черговий спосіб боротьби інтересів не за довкілля ще в мирний час, а в часи війни подекуди став інструментом злочинних антиукраїнських дій. Ефективність процедури давно викликає занепокоєння у кожного учасника взаємодії.

З одного боку ОВД — це процедура громадянського суспільства, процедура  безпечного існування всіх зацікавлених осіб, безпечного екологічного планування, раціональних рішень та сталого розвитку. При підготовці звіту з ОВД необхідно врахувати думку громадськості.

Згідно з Директивою 2011/92/ЄС оцінка впливу на довкілля (ОВД) повинна визначати, описувати та оцінювати прямий та непрямий значний вплив проєкту на безпечність життєдіяльності людей та їхнє здоров'я, навколишнє природне середовище та його елементи, природні території та об'єкти, історичні пам'ятки та інші матеріальні об'єкти, культурну спадщину.

З іншого боку ОВД дозволяє бізнесу визначити не тільки екологічну доцільність планованої діяльності, а й дає змогу визначити оптимальний альтернативний її варіант з дотриманням вимог чинного природоохоронного законодавства.

Закон про ОВД фактично ввів нову фінансову модель планування діяльності, де враховуються не лише економічні, а й екологічні фактори.

Інвестор ще до початку проєктувальних робіт має провести детальний аналіз впливу на довкілля, оцінити всі альтернативні варіанти, врахувати думку громадськості та отримати відповідні висновки від уповноважених органів. І тільки після цього приступити до проєктування виробництва. Нові правила ОВД змінили підхід до оцінки екологічних ризиків.

Необхідно зауважити, що Висновок про ОВД зобов’язані отримувати лише ті підприємства, які планують проводити діяльність, що матиме екологічні ризики для довкілля. Суб’єктів господарювання, які свого часу пройшли екологічну експертизу, вказана процедура не стосується. Однак якщо підприємство хоче розширити виробництво, провести реконструкцію або ж змінити цільове призначення земель сільськогосподарського призначення, воно також має отримати Висновок.

У такому випадку при його підготовці буде розраховуватись кумулятивний ефект: створюючи нові промислові потужності підприємству необхідно буде врахувати негативні наслідки, які завдають вже існуючі об’єкти.

УНІАН

  • Якщо порівнювати, як працює ОВД в Європі та в Україні. Що схожого, а в чому відмінність?

Прагнучи до стандартів європейського товариства ще у 2018 році, Україна жорсткіше підійшла до регулювання господарської діяльності, охопивши дозвільною процедурою не лише види планованої діяльності, передбачені Додатком І до Директиви 2011/92/ЄС, а й види діяльності, передбачені Додатком ІІ.

Крім того, додатково до переліку видів діяльності, для яких передбачена процедура ОВД, були додані види діяльності, які не передбачені ані Додатком І, ані Додатком ІІ.

В підсумку за кількістю справ у реєстрі ОВД ці "додаткові" види діяльності перевищують ті, що передбачені Директивою 2011/92/ЄС у декілька разів!

В Україні Висновок з ОВД — це не один дозвільний документ щодо однієї господарської діяльності. Це дозвіл для 115 видів діяльності, передбачених ч.2 і ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (Закон), зокрема щодо їхньої зміни, переоснащення, перепрофілювання, розширення і т.д.

Водночас, поряд з більш жорстким регулюванням є ті прогалини, через які наші міжнародні партнери рано чи пізно змусять Україну привести все у відповідність до їхніх вимог.

  • Як в умовах воєнного стану бізнес проходить ОВД і чи проходить взагалі? Які є перешкоди?

Прихильники процедури ОВД під час війни в незмінному форматі (наголошую, мова точно не про скасування правил, мова про виключно режим воєнного часу) спрямовані на лобіювання бюрократії і корупції у сфері охорони довкілля. Аргумент – євродирективи!

Акцентую, Директива 2011/92/ЄС не передбачає взагалі жодних дій щодо ОВД під час військового стану. Є рішення стосовно реконструкцій, ремонтів, тощо  на  підприємствах, які не можуть чекати проходження процедури ОВД в даний час.

Зараз, в критичних умовах, порушеннях логістичних ланцюгів, підприємства змушені змінювати сировину, що позначається на якісних і кількісних обсягах утворення відходів, викидів забруднюючих речовин, та формально є підставою для проходження ОВД.

При цьому, види планованої діяльності, що вказані у Законі, є бюджетоутворюючими і здійснюються суб’єктами великого підприємництва.

Проходження процедури затягнуте в часі. Не зважаючи на терміни, вказані в Законі, фактично процедура триває 4-6 місяців. В умовах війни, такі очікування є неприпустимими.

Наріжним каменем процедури ОВД є публічність. В умовах війни з метою безпеки закрили доступ громадськості до Єдиного реєстру з ОВД. Відповідно до вимог Закону всі етапи процедури охоплені інформуванням громадськості як через реєстр, так і через друковані ЗМІ. Без доступу до реєстру елемент гласності не дотримано, що є підставою для скасування висновку з ОВД.

Тобто всі, висновки видані після закриття реєстру та розпочаті справи можуть бути скасовані у майбутньому з формальних причин. Інвестиції в такому форматі практично неможливі і фахівці це знають!

Фактичне здійснення оцінки впливу не можливе. Оскільки:

  • доступ до реєстрів, публічної кадастрової карти заблоковано (для підготовки звіту використовується близько 60 реєстрів публічних даних);
  • на даний час заборонено перебування в лісових масивах (за Методичними рекомендаціями Міндовкілля територія дослідження повинна охоплювати радіус 2 км від місця планованої діяльності, в які практично завжди потрапляють ліісопосадки та ліси), що унеможливлює здійснення дослідження біорізноманіття;
  • будь-яке переміщення з метою проведення натурних досліджень (відбір проб ґрунту, вод, атмосферного повітря) за межами населеного пункту повинно здійснюватися за погодженням з Військовими адміністраціями (в більшості випадків такі погодження не надаються).

За вказаних умов підготувати звіт суб’єкт господарювання не має можливості.

Фактично дерегуляція буде поширюватися на суб’єктів, які не потребують отримання дозвільних документів, не впливають на основні бюджетні надходження, не є роботодавцями для тисяч громадян.

В свою чергу, суб’єкти, які реально впливають на економіку застрягнуть в очікуванні можливостей для проходження ОВД.

kp.ua

  • Для післявоєнної відбудови ОВД скасували, але на період воєнного стану – ні. На вашу думку, чому так?

З одного боку на шальках терезів рух до ЄС і про скасування ОВД бути мови не може! Однак вдосконалити закон і спростити процедуру на період воєнного часу та на 3 місяці по його завершенню конче необхідно. Сьогодні під прикриттям благородної мети та європейської інтеграції приховується багато вкрай непатріотичних і недержавницьких речей. Пересічному громадянину вкрай важко розібратись у нюансах і підводних каменях. І, часом відстоюючи мету, забувають про те, чи ефективним є сьогодні інструмент її досягнення.

  • Чи можна стверджувати, що певною мірою у паливній кризі винна саме процедура ОВД, що гальмує відновлення бізнесу?

Як один із наслідків надмірної зарегульованості, є сповільнення виходу з паливної кризи. У квітні агресор сконцентрував ракетні удари на нашій паливній інфраструктурі: нищив АЗС, кілька разів атакував основні нафтопереробні підприємства країни – Кременчуцький НПЗ ПАТ "Укртатнафта" і НПЗ "Нафтохімік-Прикарпаття", НПЗ в Лисичанську.

При цьому, діючі промислові об’єкти не можуть оперативно відновити промислові потужності, оскільки кожне нове буріння, ремонт свердловин та обєктів їх влаштування в українських реаліях потребує ОВД.

Як наслідок – неможливість оперативного відновлення сировини, дефіцит бензину й дизпалива, впровадження лімітів на придбання пального на АЗС, часткове повернення до талонної системи.

  • ПАЕУ публічно зверталася до Офісу президента, Кабміну, міністерств з приводу підводних каменів ОВД у воєнний час. Чи була якась реакція на Ваше звернення?

ДРС підтримала запропоновані ПАЕУ зміни до законодавства. Міндовкілля ще на засіданні в квітні публічно пообіцяли показати драфт змін до ВУ Про ОВД. Однак пройшов місяць, тексту ми не бачили…

Пропозиції ПАЕУ до уряду стосуються періоду воєнного стану та протягом 3-х місяців після його припинення можна прочитати за посиланням.

З метою об’єктивності і прозорості в питанні ОВД, ми в ПАЕУ зверталися до Міндовкілля та ДРС щодо надання звітів про відстеження результативності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та інформації:

  • Про заходи, з допомогою яких здійснюється відстеження результативності Закону, у т.ч. строки проведення базового та повторного відстеження результативності; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуються для такого відстеження; у випадку залучення, - групи осіб, які відбиралися для участі у відповідному опитуванні та, або наукові установи, що залучалися для відстеження.
  • Щодо розрахунку витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії Закону.

Співвідношення цілей регулювання Закону та прогнозних значень показників результативності, у т.ч. порівняння отриманих значень з прогнозними значеннями показників результативності, їх кількісні та якісні значення. У випадку відхилення отриманих значень від прогнозованих, аналіз причин відхилення значень показників результативності.

Проте, на превеликий жаль, відповідні звіти відсутні, що дає підстави припустити,  відстеження результативності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" також не проводиться.

  • Як Ви загалом оцінюєте роботу органів влади у сфері екології з початку війни? Як прокоментуєте кадрові перестановки у Міндовкілля?

Від початку війни спостерігається надзвичайно помітний розсинхрон у діях органів влади. Існує навіть кілька штабів з фіксації збитків довкіллю. Якщо Держпродспоживслужба, ДСНС та ін органи влади трансформувались миттєво, то Міндовкілля досі живе реаліями мирного часу.

Хочеться вірити, що кадрові зміни принесуть державі суттєві ПОМІТНІ результати, бо наразі, як і рік тому, як і 2-3 роки тому у сфері охорони довкілля жодна реформа не була реалізована успішно. А від "добрих намірів" та пафосних дописів посадовців довкілля жодного разу не виграло. Зараз вкрай важливо правильно зафіксувати збитки довкіллю і невідкладно розробити методики нарахування шкоди. Більшість чинних методик розробляли для мирного часу. Викликів багато.

Якщо говорити про державну політику, то сьогодні, як ніколи раніше критично важливо знайти баланс між охороною довкілля, кліматичною адаптацією і економічним відновленням. БО НАМ ТУТ ЖИТИ!

Shutterstock

Shutterstock

  • Назвіть основні критичні ситуації у сфері захисту довкілля, які виникли через війну в Україні? В якій сфері зараз найбільші ризики та проблеми?

До початку нападу росії на Україну безліч проблем було пов’язано з відсутністю очисних споруд, сміттєвим колапсом, загрозою техногенних катастроф через застарілі споруди з небезпечними і промисловими відходами, знищенням лісів в Карпатах, деградацією грунтів тощо. Якщо в довоєнний період мова йшла про відкладену шкоду здоров’я людини, то нині йдеться про дуже короткостроковий і ще більш небезпечний вплив!

  1. Забруднення водних ресурсів, в т.ч. трупною отрутою на півдні, що може викликати епідемії, через зруйновані очисні споруди тощо.
  2. Руйнація, засмічення, і забруднення грунтів як вибухами і зброєю (навіть забороненою міжнародними угодами), важкою технікою, окопами, так і масовими захороненнями поза будь-якими правилами і вимогами.
  3. Ядерна загроза залишається суттєвою.
  4. Багато нових відходів – відходи руйнування, згоріла і знищена військова техніка.
  5. Вибухи на нафтобазах, викиди аміаку та важких металів через вибухи на промислових об’єктах та ін.
  • Що може зробити пересічний українець, щоб мінімізувати негативні наслідки для довкілля від війни?

Війна безумовно навчить кожного українця кардинальними мірами бути більш дружніми до довкілля! Масове споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, є однією з рис сучасності. Україна поряд з викликами війни отримала гігантський шанс перетворити головні виклики у можливості!

Війна за 3 місяці змінила життя кожного українця, цінності змінились. Стало зрозумілим те, що роками транслювали фахівці сталого розвитку: не так багато нам потрібно, щоб жити і задовольняти потреби.

Чи є шанс перетворитись із суспільства споживання (consumer society) у суспільство свідомого споживання (society of conscious consumption)? Безперечно! Обмеженість всіх природних ресурсів підштовхує кожного з нас ставати більш економним та екологічним!

Ще ніколи так масово очільники громад і міст одностайно не закликали громадян не продукувати зайвого сміття! Ми вчимось використовувати обмаль пакування та відходів, щоб не створити сміттєвий колапс там, де є проблема з вивозом побутових відходів! Варто бути чесними – ключове пояснення сьогодні, мотив для прискореної екологізації – брак пального. Однак це може стати вагомим кроком для майбутнього.

Саме під час війни кожен українець може і повинен навчитись раціональному використанню природних ресурсів, запобіганню утворенню зайвого, економному використанню енергії та води тощо.

Читайте також
Україна звернулася до комітету Орхуської конвенції щодо розʼяснень по ОВД
Україна звернулася до комітету Орхуської конвенції щодо розʼяснень по ОВД

Міндовкілля також просить надати рекомендації щодо способів та засобів дотримання публічних прав, передбачених Конвенцією, під час воєнних дій

Експерти вказали на прогалини в роботі важливої процедури ОВД
Експерти вказали на прогалини в роботі важливої процедури ОВД

Є декілька основних зауважень до процедури

На Миколаївщині "Енергоатом" може знищити унікальну природу "Бузького Гарду"
На Миколаївщині "Енергоатом" може знищити унікальну природу "Бузького Гарду"

“Енергоатом” незаконно здійснював розчистку прибережних смуг та берегоукріплення водосховища

На Рівненщині суд скасував висновок з ОВД деревообробного заводу “Кроноспан”
На Рівненщині суд скасував висновок з ОВД деревообробного заводу “Кроноспан”

При наданні дозволу на будівництво виявили численні порушення