У високогірній частині Карпат планують збудувати ще три потужні вітрові електростанції. Компанії-ініціатори проєктів мають донецьке коріння та належать лише двом особам. Ба більше, влада на міжнародному рівні долучилася до пошуку інвесторів у будівництво.
Про це повідомили у медіа "Еспресо", посилаючись на дані сайту саміту Карпатської вісімки.
Зокрема захід був презентацією інвестиційних проєктів, які потенційно можуть виявитися привабливими для закордонних вкладників. У переліку є й три вітрові електростанції, які планують збудувати у високогірній частині Карпат. Усі проєкти ВЕС ініціювали ТОВ "Вітрові парки України" та ТОВ "Френдлі Вінд Технолоджі".
Йдеться про такі проєкти:
- ВЕС "Усть-Чорна Захід" потужністю 176,8 МВт;
- ВЕС "Жденієво" потужністю 93,6 МВт;
- ВЕС "Гостра" потужністю 67,6 МВт.
Ці електростанції мають стати частиною вітроенергетичного кластера, який планують створити на Закарпатті. Його сукупна потужність оцінюється у 1,5 ГВт, а потреба в інвестиціях у три представлені проєкти – орієнтовно $428 млн.
Примітно, що отримувачем цієї енергії має бути ЄС. Пропонуючи створити цей кластер, президент Володимир Зеленський заявляв про потенціал Карпат стати постачальником енергії до Євросоюзу.
Наразі проєкти ВЕС перебувають ще на стадії техніко-економічного обґрунтування.
Пов’язані компанії
Обидві компанії, які фігурують як ініціатори проєктів, — краматорські. Вони мають спільних бенефіціарів:
ТОВ "Вітрові парки України": 50% належить Максиму Єфімову, 50% — кіпрській компанії Astrella Holdings Limited. Її кінцевими бенефіціарами є той же Максим Єфімов, а також Рафаель Мкртчан.
ТОВ "Френдлі Вінд Технолоджі": 50% належить Максиму Єфімову, 25% — Рафаелю Мкртчану, 25% – ТОВ "Стронг Проджект". Єфімов і Мкртчан також є її кінцевими бенефіціарами.
Нагадаємо, саме "Вітропарки" будують ВЕС на полонині Руна. У лютому 2026 року Мінекономіки видало висновок ОВД для цього проєкту, хоча будівництво фактично стартувало ще 2025-го. Воно супроводжувалося спробами екоактивістів, громадськості та навіть народних депутатів зупинити знищення крихкої екосистеми високогірної полонини. Але все дарма.
Згодом ДІАМ визнала, що відділення фундаментів від основного проєкту було незаконним, однак усе одно Міністерство заявило про нездатність зупинити реалізацію проєкту.
Тим часом стало відомо про плани вирубати ліс для прокладання дороги до полонини Гостра, а в Жденіївській громаді, попри всі обіцянки, відновлено вирубку лісу під прокладання ЛЕП. Це супроводжується нищенням оселищ рідкісних видів тварин.
