Посадовці впритул не помічали червонокнижні види у Пашківецькому лісництві Закарпаття, поки про це кілька разів не заявили екоактивісти. Всупереч обіцянкам ще раз комісійно обстежити територію, 18 серпня вирубку лісу під прокладання ЛЕП відновили. Проте, окрім знищення дерев, це загрожує знищити й оселища кількох важливих рідкісних представників флори та фауни.
Про них розповіли в екозахисній спільноті "Терен".
Громадські організації й екоексперти вимушені були скеровувати численні звернення, щоби призупинити рубки під лінію електропередач до вітрової електростанції, що вже докорінно змінила полонину Руна.
Обіцянка розібратися із залученням усіх зацікавлених сторін пролунала на нараді Мінекономіки за участю нового керівника ДП "Ліси України" Ігоря Зубовича та виконувача обов’язків голови Держлісагентства Володимира Бучка. Однак 18 серпня без жодних комісійних обстежень роботи відновили.
"Головна причина цього свавілля — системна проблема українського лісового господарства, яка особливо яскраво проявилася на Закарпатті. Лісівники не вміють, а головне — панічно не хочуть бачити червонокнижні види та вносити відомості про них до матеріалів лісовпорядкування. Для них цих видів просто "не повинно існувати", бо вони заважають рубати", — стверджують у "Терені".
Види під загрозою
Уже частково "очищена" від дерев ділянка є місцем проживання низки рідкісних видів. На мапі території активісти позначили локації, де фіксували наявність цінних рослин і тварин. Деякі, на жаль, уже знищені.
Джерело: "Терен"/Facebook
Саламандра плямиста (Salamandra salamandra). Присутність цієї тварини фіксували у 42 локаціях, із них 17 вже знищено. Це відбулося, зокрема, через пошкодження й забруднення лісових струмків із личинками.
"Це саме ті струмки, які лісівники разом із науковцями "Чернігівського колегіуму" Федуном і Кавуркою визнали пересохлими. Для популяції хвостатих амфібій репродуктивні гідротопи є критичним ядром існування, без якого вид просто зникає", — додали у спільноті.
Кумка жовточерева (Bombina variegata). Ще один червонокнижний вид амфібій. Екоактивісти зафіксували 6 місць нересту цієї тварини, одне з яких вже зникло.
Любка дволиста (Platanthera bifolia). Цю рідкісну орхідею помітили у 34 локаціях, з яких 13 знищено.
Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis). Також є рідкісною орхідеєю, яка цілковито залежить від мікоризних зв’язків у лісах. Із трьох місць зростання знищені всі.
Плаун річний (Lycopodium annotinum). Це вразливий плауноподібний вид, занесений до Червоної книги. Зафіксовано 11 місць зростання, знищено сім.
Баранець звичайний (Huperzia selago). Два з восьми місць зростання цієї рідкісної гірської рослини знищено.
Активісти зазначають, що ці болісні для природи втрати стали можливими завдяки демонстративній сліпоті низки органів та інстанцій. Акцентують і на мовчазній згоді Міністерства економіки та довкілля, Держлісагентства та Закарпатської ОДА.
"Замість того, щоби внести ці об’єкти до матеріалів лісовпорядкування та створити охоронні зони, надлісництво й Закарпатська ОДА створили кишенькову комісію, яка 28 травня "не знайшла" жодної тварини чи рослини у пересохлих калюжах за 150 метрів від траси. Не треба забувати й про тих, хто легалізував цю комісію своїми підписами", — наголосили у "Терені".
Про поновлення рубок у Жденіївській громаді ЕкоПолітика повідомляла раніше.
