Війна проти дикої природи: Росія знищує українські заповідники

Війна проти дикої природи: Росія знищує українські заповідники
Валентина Бокій

Окупанти ведуть бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 1,24 млн га

Російські загарбники не мають жодної поваги до дикої природи. Ще з 2014-го для військових навчань постійно використовувалися окуповані Рамсарські угіддя "Крива затока та Крива коса" на Донбасі та "Водно-береговий комплекс мису Опук" у Криму. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, нині від початку активної фази російської агресії вже постраждали понад 20 природно-біосферних заповідників і національних природних парків.

Які збитки за останні 11 днів принесла українській дикій природі російська армія, та які заповідні території постраждали найбільше – з’ясовувала ЕкоПолітика.

Міністерство захисту довкілля попередньо підрахувало, станом на 1 березня 2022 року агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км (1,24 млн га). Це близько третини всієї площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення – близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га.

Як розповідає в ексклюзивному коментарі ЕкоПолітиці заступник міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький, наразі центральна влада підтримує зв’язок з усіма адміністраціями заповідних територій. За офіційними даними, бойові дії найбільше зачепили Гетьманський національний природний парк, що поблизу Охтирки на Сумщині, Приазовський національний природний парк у Запорізькій області та природний парк "Меотида" на Донеччині.

"Добре, що зараз висока вологість та прохолодно, тому пожеж немає і ліс страждає менше. – говорить Краснолуцький. – Але ви розумієте, зараз почнеться весна. Там, де ідуть бойові дії, є дуже багато місць перелітних птахів, де вони зупинялися на зиму. Ми не знаємо, що буде з цими птахами".

Як розповідає заступник міністра, за можливості вони фіксують усі збитки, документують пошкодження дослідних центрів та техніки. Але ось повністю обстежити заповідні території поки змоги немає. Навіть якщо в межах природного парку вщухли активні бойові дії, працівникам може бути небезпечно ним пересуватися:

"Більш детальну шкоду, як постраждало біорізноманіття, можна буде оцінити, коли закінчиться активна фаза бойових дій. – говорить Краснолуцький. – Зараз ми просимо працівників парків не обстежувати території самостійно. Десь може бути нерозірвана міна, десь – розтяжки. Коли закінчиться війна, потрібно буде провести розмінування території. А на поточному етапі головне – зберегти життя людей".

Щодо працівників заповідних територій, то за словами замміністра, на щастя всі вони на сьогодні живі та переважно здорові:

"Був єдиний інцидент з директором НПП "Кам’янська січ". Він три дні не виходив на зв’язок. Окупанти взяли його в полон. Зараз він вільний, трохи "поламаний", але каже, що все буде добре".

Найважча ситуація у персоналу НПП "Меотида". Працівники парку відрізані від інших людей, їм не забезпечили гуманітарний коридор. На території закінчується вода та продукти харчування.

Окремо варто згадати про заповідник "Асканія-Нова". Частина тварин у ньому перебувають у напіввільних умовах, тому їм потрібен корм. Заповідник у окупації з перших годин війни, тому фактично відрізаний від постачань. Але завдяки волонтерам тварин таки вдалося забезпечити їжею.

Як правило, ворожі війська пересуваються дорогами, а доріг у глибині заповідних територій – немає. Тому від пересування техніки дика природа страждає не так сильно. Тим не менш, території деяких заповідників потрапили під обстріли ворожої артилерії, яка наносить непоправні збитки природним екосистемам. Поки складно сказати напевне, як після війни складеться доля заповідних території, які опинилися в зоні активних бойових дій. Ймовірно, деякі ділянки вже не зможуть виконувати своїх функцій. Також є ризик знищення деяких червонокнижних видів рослин та тварин. Компенсувати це, навіть грошима, просто неможливо.

Читайте також
Роздільний збір пляшок без ДПС: чому це не працює у ЄС і не спрацює в Україні
Роздільний збір пляшок без ДПС: чому це не працює у ЄС і не спрацює в Україні

Законотворці самі закладають розбіжність із євронормами, яка завадить досягненню європейських цілей з рециклінгу

В Україні можуть зрости штрафи за забруднення і безгосподарне використання водойм
В Україні можуть зрости штрафи за забруднення і безгосподарне використання водойм

У разі ухвалення законопроєкту за порушення права держвласності на води доведеться платити 5100 грн замість чинних 136 грн

Місто з повною енергоавтономією: як енергонезалежність стала стратегією Долини
Місто з повною енергоавтономією: як енергонезалежність стала стратегією Долини

Рух до енергонезалежності тут розпочали ще у 2009 році, приєднавшись до європейської кліматичної угоди

15 карних справ та майже 1000 екопорушень: перші підсумки роботи ПЕК в Україні
15 карних справ та майже 1000 екопорушень: перші підсумки роботи ПЕК в Україні

За час роботи екоінспектори склали понад 600 протоколів на порушників екологічного законодавства