Верховна Рада України у вівторок, 16 лютого, розгляне законопроєкти №4167 і №4167-1 "Про промислове забруднення" та ще низку законопроєктів, що стосуються охорони довкілля.
Про це сказано в порядку денному засідань парламенту на 16-19 лютого. ЕкоПолітика проаналізувала документи та пропонує своїм читачам детально ознайомитися з ними.
16 лютого
- №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення". Автор — прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати інтегрований дозвіл і т. д.
Впровадження інтегрованої дозвільної системи є одним із зобов'язань України в межах Угоди про асоціацію.
Документ багато критикують за недостатній адаптаційний період для нової дозвільної документації, невизначеність щодо термінів адаптації щодо впровадження НДТМ, повноваження дозвільного органу самостійно припиняти або анулювати інтегрований дозвіл без дозволу суду та інше, що створює сприятливі передумови для корупції. Зокрема, у такій редакції проти нього виступила Федерація роботодавців України та Європейська бізнес-асоціація. На думку експертів, законопроєкт суперечить Директиві 2010/75/ЄС.
- №3969 "Про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів". Автор — нардепка від "Слуги народу" Олена Криворучкіна.
Мета документа — затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів.
Завданнями законопроєкту є:
- законодавче врегулювання питання обов'язковості укладення господарського договору первинними водокористувачами з підприємствами водної галузі, необхідність законодавчого закріплення організації надання платних послуг, пов’язаних із подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм;
- збереження і відновлення державного майна на стратегічних об’єктах України завдяки наданню платних послуг.
- №4259 "Про охорону атмосферного повітря". Ініціатором став прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Мета документа — створення умов для виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері охорони озонового шару та запобігання зміні клімату, а також адаптації законодавства України до законодавства ЄС про чистоту повітря.
"Закон України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, скорочувати й надалі повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, які шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату, проєктом Закону передбачено внесення змін до статті 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"", — сказано в пояснювальній записці.
Зазначимо, що проєкт — технічний. Він має намір привести законодавство у відповідність із Законом "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами і фторованими парниковими газами" в частині визначення правових та організаційних основ.
- №3526 "Про посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах і на землях інших категорій (друге читання). Автор документа — голова екологічного комітету Ради Олег Бондаренко.
Мета документа — збільшення штрафних санкцій за випалювання рослинності та лісових насаджень
17 лютого
- №3091 і №3091-1 "Про державний екологічний контроль". Автор основного — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський, альтернативного — нардеп від "Слуги народу" Сергій Кузьміних.
Мета документа — реформа державного екологічного контролю. Зокрема, він розширює повноваження Держекоінспекції та передбачає надання їй статусу правоохоронного органу, надає право інспектору на позапланові перевірки та встановлює нові штрафи за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.
Вводяться такі санкції: штраф, тимчасова заборона на діяльність, призупинення або анулювання ліцензії, припинення діяльності.
На думку бізнесу, жоден із законопроєктів бути не може бути ухвалений у поточній редакції.
Водночас Професійна асоціація екологів України не раз висловлювала критичну оцінку обох законопроєктів.
Раніше ЕкоПолітика писала, що Державну екологічну інспекцію визнали одним із трьох головних "ворогів" бізнесу в Україні. Діяльність ДЕІ повинна допомогти впровадити найкращі європейські практики щодо захисту навколишнього середовища, але на ділі екоінспектори й далі "кошмарять" підприємства.
19 лютого
- №3200 та №3200-1 "Про запобігання незаконному полюванню". Автор основного — Олег Бондаренко, альтернативного — нардеп від "Слуги народу" Сергій Литвиненко.
Мета документа — встановити плату за користування мисливськими угіддями з розрахунку за 1 га мисливських угідь (відповідно в процентному співвідношенні неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 17 гривень, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України).
- Лісових – 1,70 грн (10%);
- польових – 1,36 грн (8%);
- водно-болотних – 0,85 грн (5%).
Враховуючи наведене, додаткове надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування за користування мисливськими угіддями становитиме 53,8 млн грн.
- №2051-1 "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" (повторне друге читання). Автор — нардеп від "Слуги народу" Олександр Кривошеєв.
Мета документа: заборонити поширення в об'єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг: надлегких пластикових пакетів; легких пластикових пакетів завтовшки до 50 мкм, оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.
Обмеження не будуть поширюватися тільки на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон і розмірами 225 х 345 х 450 мм, які використовуються як первинне упакування для м'яса, риби та продуктів із них, а також сипучих продуктів.
Їх буде заборонено з 2023 року, після появи на ринку відповідних альтернатив. Планується, що заборона на пластикові пакети почне діяти через дев'ять місяців із дня ухвалення законопроєкту. Відповідно, буде забезпечено поступовий перехід на більш екологічні альтернативи, зокрема пакети і сумки багаторазового використання, паперові пакети, біорозкладні пакети.
Як повідомляла ЕкоПолітика, законопроєкти "Про промислове забруднення" і "Про надрокористування" мають суттєві огріхи.
