У представленому Міністерством довкілля проєкті Другого Національно-визначеного внеску у Паризьку угоду є три тривожні елементи, які викликають занепокоєння бізнес-спільноти.
Про це сказано в заяві Європейської бізнес асоціації.
- Відсутність фінансового забезпечення скорочення викидів
"По-перше, це відсутність фінансового забезпечення скорочення викидів парникових газів на 65%, на що заплановано витратити 102 млрд євро. Як зазначають розробники матеріалів до НВВ2, в основі цієї суми – загальна сума капітальних інвестицій в Україну протягом 2010 – 2019 років. Водночас, за даними Держстату, на заходи з декарбонізації та охорони повітря за цей період було витрачено лише 24,8 млрд гривень (менше 1 млрд євро). На нашу думку, це не є виправданим, адже за 2020 рік капітальні інвестиції в Україну скоротились на 38,2% і ця негативна тенденція буде продовжуватись", — сказано в заяві.
На думку експертів EBA, це означатиме, що виконати кліматичну ціль можна буде лише за рахунок падіння економіки.
В Асоціації відзначили, що проєкт НВВ2 необхідно доповнити частиною про розблокування механізму державної допомоги суб’єктам господарювання на здійснення екологічних заходів, що закріплена на законодавчому рівні ще з 2014 року.
- Недостатньо пропрацьовані секторальні політики
"У попередніх версіях НВВ2 для скорочення викидів на 72% планувалось виділити 379 млрд євро, а зараз вже ми бачимо, що для скорочення викидів на 65% необхідна вже більш ніж втричі менша сума – 102 млрд євро. Це стало можливим за рахунок зниження кліматичних та фінансових зобов’язань для сектору будівель – з 85,7 млрд євро до 16 млрд євро, а також транспорту – з 208 млрд євро до 3 млрд євро. Виходить, що виконувати ціль з декарбонізації економіки Україна планує переважно в секторах енергетики, промисловості та сільського господарства за рахунок, очевидно, приватних коштів. Хоча, сектор будівель є одним із основних емітентів СО2 в Україні, а викиди від транспорту у нас майже не контролюються", — підкреслили в EBA.
Експерти додають, що у проєкті НВВ2 не відображені заходи, які напряму впливатимуть на зменшення викидів парникових газів. Так, мова йде про використання вторинної сировини (промислових відходів) у будівництві доріг, розвиток альтернативних видів палива з твердих побутових відходів та промислових відходів RDF та SRF у цементній промисловості; розвиток проєктів з переробки відходів сільського господарства та тваринництва; впровадження мінімальних екологічних вимог (євростандарту) в автомобільній галузі тощо.
- Не враховано потенційну необхідність коригування базових показників викидів СО2
"До 2021 року для обчислення викидів використовувались різні методики (прямі вимірювання, розрахунки). З 1 січня вступив у дію Закон про моніторинг, звітність та верифікацію, який є першим кроком до запуску ринку торгівлі парниковими квотами. Він передбачає, зокрема, запровадження конкретних методик розрахунків викидів парникових газів для підприємств. На нашу думку, таке коригування підходу до збору даних про обсяги викидів позначиться на загальних показниках Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів в сторону підвищення викидів. І більш менш коректну інформацію ми отримаємо лише навесні 2022 року", — попередили в Асоціації.
На думку експертів, необхідно залишити можливість для врахування такої похибки при встановленні загальної цілі скорочення викидів ПГ в рамках НВВ2.
"Близько року ми тісно співпрацюємо з робочою групою, яка займається підготовкою НВВ2 при Міндовкілля. В нашому розумінні НВВ має бути синтезом поточних можливостей та планів економічного розвитку держави. Відтак, кліматична ціль має бути реалістичною і зваженою. Для цього Україні необхідно змінити підхід до встановлення такої цілі, який би ґрунтувався на залученості всіх секторів економіки та відповідних органів влади, реальній оцінці фінансових можливостей та поточної економічної ситуації. Ми сподіваємось, що наша пропозиція ляже в основу підготовки НВВ3, яку варто почати вже у 2022 році", — заявила координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Ольга Бойко.
Як повідомляла ЕкоПолітика, Федерація роботодавців України звернеться до Міністерства захисту довкілля щодо необхідності доопрацювання проєкту НВВ2 з урахуванням детальних розрахунків та прогнозів для усіх галузей економіки.
