Аналітичний центр DiXi Group взяв участь у круглому столі “Шляхи реалізації вимог Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди”, про що повідомляється на сайті організації.
За оцінкою, здійсненою DiXi Group у рамках Energy Policy Tracker, з початку пандемії в Україні державна підтримка в галузі декарбонізації, енергоефективності та екологічних заходів зменшилась, а підтримка викопних видів палива – навпаки, зросла.
"Таку тенденцію, яка протирічить загальносвітовій практиці, треба "переламати", – сказав у своєму виступі під час круглого столу директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович. – У світі після пандемії COVID-19 зростає підтримка "чистих" джерел енергії, а сучасні тенденції в політиці щодо ВДЕ свідчать про перехід на конкурентні механізми. Данія, Польща, Сербія – досвід цих країн показує, як розгортається підтримка ВДЕ на основі моделі feed-in premium (контракти на різницю) та аукціонів. В Україні, зокрема, окрім вирішення поточних проблем боргу за "зеленим" тарифом, слід готувати довгострокові рішеннями, у т.ч. розгляд відповідного законодавства – щоб провести перші аукціони з розподілу квот та змінити схему підтримки ВДЕ (законопроєкт Міненерго щодо запровадження Feed-in-Premium)".
Під час заходу представники DiXi Group представили звіт за третій квартал 2021 року, у якому є приклади кращих світових практик з декарбонізації, і також вказані прогалини в українських політиках у порівнянні з порядком денним Європейського зеленого курсу та іншими політиками країн світу. Основний наголос робиться на заходах, які запровадили у різних країнах у відповідь на наслідки та виклики, що пов’язані з пандемією COVID-19. Документ включає і рекомендації щодо застосування таких практик в Україні.
Зазначається, що пріоритетними темами цього випуску стали: розвиток ВДЕ (сектор генерації електроенергії), декарбонізація транспорту (мікромобільність), фінансування "зеленого" відновлення ("зелені" облігації), а також питання гендерної рівності у секторі енергетики.
"У кожному з квартальних оглядів ми звертаємо увагу на фінансування "зеленого" відновлення, – відмітив Ніцович. – Задля подолання наслідків пандемії уряди почали розробляти пакети фінансування або стратегії відновлення, і більшість спрямовані саме на "озеленення" економіки. Для України актуальною задачею є створення цільового фонду для акумулювання коштів, щоб спрямувати їх на декарбонізацію та заходи з охорони навколишнього середовища. Проте, досвід розвинених країн свідчить – фонд є лише одним з рішень".
Експерт наголосив на тому, що в Україні слід розробити стратегію зеленого фінансування, в якій передбачити джерела й інструменти фінансування для особливо енергоємних галузей економіки – з можливістю залучення коштів як із державного, так і приватного секторів (комбіноване фінансування)”.
Раніше ЕкоПолітика писала про те, що бізнес та громадськість закликали владу до екологічних реформ, а українські аграрії долучилися до програми з декарбонізації.
