В Україні затвердили способи боротьби з чужорідними видами та біозагрозами

В Україні затвердили способи боротьби з чужорідними видами та біозагрозами shutterstock
Катерина Бєлоусова

Інвазивні види здатні знищити та змінити цілі екосистеми

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки. 

Вона спрямована на усунення можливих біологічних загроз, запобігання поширенню на території країни генетично модифікованих рослин і тварин та інвазивних чужорідних видів, повідомляє Міндовкілля.

Голова Міндовкілля Руслан Стрілець розповів, що Стратегія була прийнята наприкінці 2021 року на виконання рішення РНБО, введеного у дію президентом України Володимиром Зеленським. 

“Сьогодні фактично Уряд затвердив дорожню карту з її реалізації. Адже це важлива складова національної безпеки України. Реалізація Стратегії дозволить нам створити ефективну національну систему біологічної безпеки та біологічного захисту як населення, так і наших екосистем", - прокоментував він.

Наразі в Україні інвазивні види досить поширені, наприклад борщівник Сосновського. Ця рослина викликає подразнення та опік шкіри у людини. Боротьбу з нею ведуть аграрії, господарі приватних садиб та природоохоронці.

Інвазивні види здатні знищити та змінити цілі екосистеми, адже вони швидко пристосовуються до нових умов існування та витісняють місцеві види.

“Затверджений сьогодні документ передбачає реалізацію упродовж 4 років комплексу заходів – від підвищення кваліфікації фахівців з питань біобезпеки та біозахисту та створення системи інформування населення до удосконалення законодавства та визначення повноважень державних органів влади”, – пояснили в Міндовкілля.

Також в рамах Стратегії планується:

  • внести зміни у механізм здійснення контролю за поширенням інвазивних чужорідних видів в різних сферах господарської діяльності та мінімізації їх негативного впливу;
  • розробити критерії віднесення видів рослинного і тваринного світу до інвазивних чужорідних видів;
  •  затвердити перелік таких видів з урахуванням рівнів небезпеки, яку вони становлять;
  • провести інвентаризацію інвазивних чужорідних видів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях;
  • сформувати відповідні бази даних тощо.

Нагадаємо, що таке біорізноманіття, чому його треба берегти та як це роблять в Україні.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Міндовкілля назвали суми та кроки для відновлення природи України після війни.

Читайте також
З Дніпра нелегально видобули піску на 750 млн грн – викрито схему
З Дніпра нелегально видобули піску на 750 млн грн – викрито схему

Видобували пісок не в одному місці, а одразу в шести локаціях

Збитки від екозлочинів посадовців з 2022 року перевищили 2,6 млрд грн – ДБР
Збитки від екозлочинів посадовців з 2022 року перевищили 2,6 млрд грн – ДБР

"Найдорожче" довкіллю обходяться незаконні рубки лісу, видобуток корисних копалин та забруднення водойм

На Мінекономіки подали до суду. Причина – висновок ОВД щодо ВЕС на полонині Руна
На Мінекономіки подали до суду. Причина – висновок ОВД щодо ВЕС на полонині Руна

Природозахисники вважають це свідченням неналежного дотримання закону "Про оцінку впливу на довкілля"

Від "Лісів України" вимагають відшкодувати майже 400 млн грн за рубку заповідних лісів
Від "Лісів України" вимагають відшкодувати майже 400 млн грн за рубку заповідних лісів

Посадовці лісової галузі організували нелегальну вирубку понад 9 тис. дерев у Карпатах