Президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок заявила, що процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) в Україні не виконує своєї функції повною мірою та не сприяє покращенню здоровʼя довкілля, попри більш жорсткі ніж в ЄС норми. На її думку, процедура стала інструментом тиску на бізнес.
Недосконалість ОВД підтверджує низка судових рішень, що показує потребу негайних і комплексних рішень, написала вона у колонці на Економічній правді.
“Очевидно, на сьогодні інструмент ОВД не влаштовує ані громадськість, ані бізнес, але чинні правила роками влаштовують чиновників”, – написала вона, додавши, що ОВД перетворився на інструмент поділу на "своїх" та "чужих", особливо у сферах надрокористування та лісового господарства.
Циганок пояснила, що український варіант ОВД відрізняється від європейського, адже:
- поширюється не лише на види планованої діяльності, передбачені Додатком І до Директиви 2011/92/ЄС, а й види діяльності, передбачені Додатком ІІ, що збільшує кількість ОВД-справ у декілька разів;
- критерії для здійснення ОВД суттєво розширені, і отримувати дозвіл потрібно для більшої кількості видів діяльності. Зрештою, об’єкти, які дійсно суттєво впливають на довкілля, "загублені" серед інших проєктів;
- відсутні чітко прописані вимоги стосовно питань, які необхідно розглянути під час екологічної оцінки діяльності;
- відмова у видачі висновку, що суперечить положенням Директиви, яка чітко врегульовує процедуру ОВД;
- закон “Про оцінку впливу на довкілля" дає значні повноваження експерту уповноваженого органу. Однак об’єктивність і фаховість висновків експерта-фахівця не викликає довіри. За час проведення ОВД не зафіксовано жодного випадку надання пропозицій екологічно обґрунтованого варіанту такими "експертами".
Серед факторів, які ставлять під сумнів об’єктивність процедури з ОВД, вона назвала:
- відсутність обов’язкової вимоги кваліфікаційного навчання для розробників звітів з ОВД, що призводить до погіршення якості написання звітів та відсутності уніфікованого підходу до оформлення;
- методичні рекомендації не вирішили цю проблему, адже здебільшого місять загальні вказівки, а також суперечать законодавчим нормам;
- для багатьох видів діяльностей відсутні специфічні критерії та методики оцінки впливу;
- відсутні або застарілі програми моделювання для обмежень діяльності та картографування потенційних ділянок, які можуть потрапити у зону впливу.
Циганок наголосила, що за 6 років впровадження ОВД, процедура мала низку негативних результатів. Так ще до початку повномасштабного вторгнення аудитори Рахункової палати встановили, що:
- загальний стан природокористування є небезпечним;
- державна політика – неефективною;
- цільові показники на встановлені контрольні періоди – не виконані, в окремих випадках – недосяжні та нереалістичні.
За її словами, підприємці несуть значний фінансовий тягар, адже витратили майже 5 млрд грн суто на проведення процедури. Також зʼявилися “угрупування-екогастролерів”, тобто людей, які для отримання неправомірної вигоди тероризують субʼєктів господарювання під виглядом "зацікавленої громадськості".
“Громадськість неодноразово відзначала, що ОВД – інструмент "для своїх", дружніх до чиновників бізнесів, що підтверджується рядом виданих профільним міністерством висновків, які повністю дискредитують європейські принципи ОВД, – підкреслила Циганок. – З громадськістю погоджується і відповідальний бізнес, для якого отримання висновку з ОВД стало інструментом тиску і крахом у випадку "недружніх" стосунків”.
Вона зазначила, що такі “юридичні ребуси” відлякують інвесторів від України, адже можуть призвести до втрати коштів та репутаційних ризиків. Проте процедура ОВД продовжує збагачувати кишені недоброчесних чиновників, руйнувати економіку та підривати довіру в суспільстві.
На її думку, щоб вирішити ці проблеми потрібно обʼєднати зусилля бізнесу та громад в боротьбі проти корупції та забруднення довкілля.
Варто зазначити, що позиція Циганок викликала жваві дискусії в обговоренні на Facebook.
Так деякі представники екоспільноти обговорювали доцільність висвітлення проблем ОВД, адже прогалини процедури обговорювали багато разів. А про корупційну складову радять в індивідуальному порядку повідомляти правоохоронні органи.
Директорка громадської організації “Екологія-Право-Людина” Олена Кравченко, серед іншого, звинуватила Циганок у грінвошингу та критичних помилках у звітах з ОВД, що робили фахівці PAEW: “от в них реальні перли: птахи в норах”. Проте варто зазначити, що для деяких птахів гніздування у норах – абсолютно природнє, наприклад для бджолоїдів та ластівок.
Також представниця Міжрегіональне бюро екологічного захисту Василина Нікульнікова закликала PAEW працювати виключно з бізнесом і не втручатися в діяльність громадськості.
Проте в обговоренні низка людей підтримала позицію Циганок. Так науковець Арсен Пукіш пояснив, що компанія може отримати відмову з формальних причин, при цьому інші розробники за аналогічних обставин без проблем отримують висновки.
“Складна ситуація, фактично проблема є і не одна,а юридично ні. Це дуже сприятливі умови для зловживання. Бізнес мовчить, боячись переслідування. Ніхто не хоче бути піддослідним кроликом у цій боротьбі з корупцією. Це всі розуміють! Система себе оберігає. Тому склалась така ситуація, що профільні асоціації, в які обʼєднується бізнес по всій країні, говорять за них, а чиновники як завжди "не на часі, розхитування човна і.т.д.", – написала юристка Олена Кошик.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок назвала 5 критичних прогалин у проведенні ОВД (процедури з оцінки впливу на довкілля) в Україні, що не відповідають європейським нормам та ускладнюють роботу інвесторів.
