У вівторок, 25 травня, у Києві відбулася пресконференція щодо законопроєкту № 3091 "Про державний екологічний контроль".
Під час заходу порушили низку важливих питань у сфері захисту довкілля та обговорили реформу державного екологічного контролю, зокрема Держекоінспекції як контролювального органу. Детальніше про ключові тези дискусії розповідає ЕкоПолітика (щоб подивитися онлайн-трансляцію, проскрольте новину вниз).
Так, на пресконференції звернули увагу на проблеми, що не сприяють захисту довкілля. Серед них – стара й неефективна пострадянська система державного екоконтролю, що не змінювалася десятки років, дублювання функцій вісьмома центральними органами виконавчої влади та, як результат, наявність низки корупційних схем, недопуск інспекторів на підприємства та низький рівень відповідальності за екологічні правопорушення, а також правові колізії в законодавстві та завідомо програшні справи у судах тощо.
Під час дискусії приділили увагу й негативному впливу забрудненого навколишнього природного середовища на здоров'я українців.
За словами виконавчої директорки МБО "Екологія. Право. Людина" Олени Кравченко, за рік від забрудненого атмосферного повітря в Україні помирає 55 тис. людей від серцево-судинних хвороб і онкозахворювань. Це $94,2 млн втрат для економіки, або 27% ВВП всієї України. Нині Україна посідає 5-те місце за смертністю на 100 тис. осіб населення.
"Неефективний державний контроль призводить до забруднення довкілля та, як наслідок, збільшення захворюваності та смертності в Україні. Є системні проблеми, які необхідно розв'язувати саме на законодавчому рівні", – розповів заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко.
Наголошується, що без дієвої європейської системи держекоконтролю в Україні й надалі безкарно завдаватимуть шкоду довкіллю. Створення такої системи має забезпечити законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль".
Що передбачає документ:
- урегульовує наявні колізії та правові невизначеності в законодавстві;
- встановлює адміністративно-господарську відповідальність суб’єктів господарювання за правопорушення;
- визначає порядок проведення перевірок не тільки суб’єктів господарювання, але й органів державної влади та місцевого самоврядування;
- закріплює заходи з виявлення та притягнення фізичних осіб до відповідальності за екологічні правопорушення;
- чітко окреслює права та обов’язки суб’єктів господарювання та інспекторів;
- усуває прогалини законодавства, що стосуються ухвалення та використання методик нарахування збитків;
- посилює громадський контроль за діяльність інспекторів.
- змінює підхід до ризик-орієнтованого принципу, зважаючи на найбільші забрудники в окремий четвертий рівень ризику.
"Коли ми повністю змінимо функціонал, інструментарій, встановимо запобіжники та чітку відповідальність, лише тоді зможемо якісно реформувати Державну екологічну інспекцію та створити дійсно дієвий орган контролю. В іншому разі результату не отримаємо", – наголосив Роман Шахматенко.
Зі свого боку, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що реформа екологічного контролю є наскрізною.
"Без комплексних змін у системі нагляду жодна реформа у сферах управління відходами, лісового господарства, водних ресурсів, контролю за промисловим забрудненням не запрацює", – сказав голова екокомітету.
Водночас голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований представив результати внутрішньої трансформації відомства за рік, що минув:
- завершено 2-й етап територіальної реформи інспекції, невдовзі буде проведено 3-й етап. Вдалося досягти зменшення адміністративних витрат та їх спрямування на оновлення матеріально-технічної бази;
- впроваджено низку новітніх технологій екологічного контролю: супутникове спостереження для виявлення екологічних порушень, функціонал чат-боту SaveEcoBot для онлайн-звернень громадян;
- розпочато розроблення електронної системи "Кабінет екологічного інспектора", що дасть змогу завдяки автоматизації багатьох внутрішніх процесів оптимізувати роботу інспекції, зробити її більш відкритою та прозорою;
- оновлено низку нормативно-правових актів: відновлено методику для розрахунку збитків за викиди у повітря, внесено зміни до методики з обчислення збитків за засмічення земельних ресурсів, завдяки чому суми відшкодування зросли в кілька разів.
За словами очільника ДЕІ, на шляху формування потужного екологічного контролю досі стоять проблемами нормативно-правового характеру, серед яких – низькі штрафи за недопуск ДЕІ до перевірки (760 грн); недостатнє фінансування на сплату судового збору і, відповідно, недостатня ефективність зі стягнення збитків у судовому порядку; низька зарплатня інспекторів (від 5500 гривень) за навантаження в 100 перевірок на одну людину щороку.
Мальований підсумував, що системне перезавантаження органу неможливе без ухвалення законопроєкту № 3091. Саме цей документ, на думку голови Держекоінспекції, стане основою ефективного екологічного контролю та захисту довкілля.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що нардеп Роман Іванісов і заступник міністра захисту довкілля Роман Шахматенко публічно поскандалили через законопроєкт "Про екоконтроль".
