Люди розбудовують міста, вирубують ліси й осушують болота, розпочинають війни та конфлікти, але на тлі всієї людської "діяльності" птахи й надалі продовжують свій життєво необхідний рух між країнами та континентами. Щороку, у другу суботу жовтня і травня, відзначається Всесвітній день перелітних птахів. Його мета — привернути увагу до тих перешкод, які заважають доленосному шляху пернатих.
ЕкоПолітика розповідає про цю дату та її контекст для України.
Свято започатковане у 2006 році за ініціативи орнітологів з Корнельської лабораторії орнітології. Його організаторами виступають секретаріати Конвенції про збереження видів диких тварин, які мігрують, Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, Східноазіатсько-Австралійське партнерство з питань міграційних шляхів та Environment for the Americas (EFTA).
Вони об’єднують уряди та неурядові організації на основних шляхах міграції пернатих.
Роль громадськості
У 2026 році організатори вирішили зосередитися на ролі суспільних зусиль у збереженні птаства. Тема цьогоріч звучить так: "Кожен птах має значення — ваші спостереження мають значення!".
Наратив дати — відзначити роль громадських ініціатив та окремих ентузіастів, чия спостережливість і небайдужість допомагають розширювати знання про перелітних птахів, що у майбутньому може вплинути на локальні та міждержавні рішення.
Адже кожне зареєстроване спостереження — важіль впливу та штрих до загальної картини розуміння реальної ситуації.
"Мільйони людей у всьому світі надають життєво важливу інформацію про перелітних птахів, їхні середовища існування та проблеми, з якими ті стикаються щороку. Завдяки цим записаним спостереженням люди беруть участь у громадянській науці, яка допомагає відстежувати схеми міграції, тенденції популяцій та зміни середовищ існування на міграційних шляхах", — зауважують організатори.
Джерелор: WMBD
Ризик в українському контексті
Серед перелітних птахів в Україні трапляються, зокрема, лелека білий, журавель сірий, сіра чапля, ластівки, стрижі, граки, шпаки, жайворонки та східні соловейки. Нашими птахами є й рожеві пелікани та навіть рожеві фламінго, які останніми роками гніздуються на півдні Одещини.
В Україні перелітні птахи стикаються з двома загрозами — господарська діяльність у зонах міграції і повномасштабна війна.
За даними українських орнітологів, воєнні дії загрожують скороченням популяції та навіть зникнення окремих видів птахів у певних регіонах. Ключовий фактор небезпеки, окрім безпосередньо атак та забруднення — вибухи. Птахи сприймають гучні звуки значно чутливіше, тож перепад тиску від вибуху може навіть спричинити їхню смерть.
Військова активність якщо й не нашкодить здоров’ю птаха, то може зірвати сезон розмноження. Так, рожеві фламінго гніздуються у національному природному парку "Тузлівські лимани" ще з 2021 року. Але через вибухи вони змогли вивести потомство лише один раз — у 2023-му.
Інший удар по птахах — знищення середовищ існування: вирубка лісів, осушення боліт, зникнення малих річок через посуху та глобальне потепління. Люди інколи створюють вбивчі пастки, якими є, зокрема, вітрогенератори. Так, у нацпарку "Подільські Товтри" без висновку з оцінки впливу на довкілля вже будують вітрову електростанцію. А саме через заповідник проходить шлях міграції птахів і кажанів.
Тож украй важливо зважати на перелітних птахів у господарській діяльності. Вони пролітають тисячі кілометрів щороку, тоді як антропогенні перешкоди на цьому шляху можуть скоротити популяцію.
Нагадаємо, компанія ДТЕК запустила проєкт "Трек лелек". До молодих птахів причепили спеціальні датчики, щоби відстежувати їхні шляхи міграції.
