26 квітня 2021 року минає 35 років із дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) – однієї з найбільших екологічних і техногенних катастроф в історії України та всього людства.
Водночас Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу 26 квітня Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 8 грудня 2016 року, ухваливши відповідну резолюцію. Цієї ночі, о 1:23, у м. Прип'ять на пам'ять про Чорнобильську трагедію запалили 35 свічок – за кількістю років, що минули з моменту аварії.
Радіоактивна хмара від вибуху на ЧАЕС
Як відомо, у ніч на 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв, на ЧАЕС стався потужний хімічний вибух, який зруйнував 4-ий реактор станції, викинувши в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара також пройшла над більшою частиною Європи та східною частиною США.
Зокрема, радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів – вона накрила значну територію континенту, а саме: Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.
Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часток на висоті до 10 метрів у період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.
Москва і керівництво УРСР намагалися приховати факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Тільки через два дні в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. Навіть сьогодні нам відомі далеко не всі факти та цифри, а Кремль продовжує брехати.
Вплив Чорнобильської катастрофи на людей
- 30 співробітників АЕС, працівників суміжних організацій та вогнеборців загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
- Майже 5 тисяч людей померли від радіації, за висновками МАГАТЕ.
- 8,5 млн жителів України, Білорусі та Росії найближчими днями після аварії отримали значні дози опромінення.
"Грінпіс" і міжнародна організація "Лікарі проти ядерної війни" стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз "Чорнобиль", з 600 тисяч ліквідаторів 10% померло, а 165 тисяч стало інвалідами.
Чорнобильська зона як рай для природи
Сьогодні Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (ЧРЕБЗ) є найбільшим і наймолодшим водночас об'єктом природно-заповідного фонду (ПЗФ) на території України. Його створено Указом президента України через 30 років після аварії на ЧАЕС, 26 квітня 2016 року, на території Іванківського та Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В). Загалом ЧРЕБЗ охоплює дві третини зони, яка найменш уражена радіацією. Площа Чорнобильського заповідника становить 226 964, 7 га.
Нині покинуті поля поступово заростають лісом, а колись осушена місцевість знову стає заболоченою. Відповідно, це приваблює болотних птахів та інші види тварин.
Тут налічується понад 300 видів хребетних тварин (із загалом 410, що спостерігаються в регіоні), з яких 75 видів (з 97 можливих) занесено до Червоної книги України. Більш детально ЕкоПолітика писала про це в окремому матеріалі.
Водночас статистика нічого не каже про здоров’я тварин. Постійне ж опромінення низькими дозами радіації має незначний вплив на здоров’я і його важко виявити. Вплив радіації може спричиняти вади та відхилення, а також скорочувати життя. Деякі дослідження показують, що у тварин у зоні відчуження менший мозок, катаракта, пухлини або безпліддя, але жодних мутованих тварин, про які нерідко розповідають сумнівні сайти та канали, як-от російський "РЕН-ТВ", немає і ніколи не було.
Зелена енергетика в Чорнобилі
Сьогодні на місці найбільшої ядерної катастрофи у світі розвивають безпечну "зелену" енергетику. У 2018 році на території ЧАЕС поруч зі зруйнованим реактором запрацювала сонячна електростанція Solar Chernobyl українсько-німецького проєкту потужністю 1 МВт. Річну продуктивність електростанції у 1024 МВт*год/рік забезпечують 3762 сонячних модулі.
У 2019 році відбувся тендер на будівництво наступних 7 МВт у Чорнобилі, а надалі потужність електростанції планується збільшити до 100 МВт. Паралельно з поетапною розбудовою сонячних електростанцій розглядають і будівництво в зоні відчуження інших електростанцій на відновлювальних джерелах.
Україна подала документи в ООН з метою визнання Чорнобильської АЕС та зони відчуження навколо неї всесвітньо визнаною пам’яткою. У Києві стверджують, що позитивне рішення було б доречним, враховуючи, що 26 квітня – 35-річчя катастрофи.
Зазначимо, що цьогоріч минуло також 10 років із дня ядерної трагедії у Фукусімі, яка сталася 11 березня 2011 року.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про віртуальний гід, який запустили до 35-ї річниці аварії на ЧАЕС. Мобільний додаток уже доступний для завантаження. Крім того, у зони відчуження з’явився логотип, який зникне до 2064 року. Кожна зміна логотипу відбуватиметься 26 квітня.
Нагадаємо також, що для публічного обговорення представили Стратегію розвитку зони відчуження на 2021-2030 рр. Коментарі, зауваження та пропозиції приймаються до 8 травня.
Додамо, що в Чорнобильській зоні відчуження планують побудувати сховище для радіоактивних відходів із Росії. За даними ЕкоПолітики, США та ЄС також зацікавлені, щоб Україна стала місцем заховання та переробки небезпечних і радіоактивних відходів. Зокрема, за останні три роки влада розглядала 5-6 проєктів у Чорнобилі.
