Україна перебуває в списку країн, де процвітає нелегальний видобуток піску.
Про це повідомив у своїй публікації для "Інтерфакс-Україна" голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.
"У 2020 році Держекоінспекція розрахувала 800 млн грн збитків, які завдав екології видобуток надр. Це видобуток піску, гравію, бурштину та ін. Цього року таких збитків нараховано 20,7 млн грн. Тобто щодня нелегальні експлуататори надр в середньому шкодять навколишньому природному середовищу на суму 130 тис. грн ", – підкреслив чиновник.
Як повідомляється, від законних видобувачів нелегали відрізняються тим, що у них відсутній відповідний дозвіл від Держгеонадр, який видають за результатами аукціонів з продажу ділянок для добувної діяльності. Кошти від спецдозволів і рентної плати надходять до бюджету і можуть бути спрямовані на усунення негативних для навколишнього середовища наслідків видобутку. Крім того, кожне підприємство, яке працює легально, отримує висновок з оцінки впливу на навколишнє середовище, а держава таким шляхом відстежує і мінімізує шкоду від експлуатації надр.
"У разі самовільного видобутку піску про це мова не йде. Потужні земснаряди, що працюють на "піщану мафію", створюють надзвичайні екологічні загрози", – підкреслив Мальований.
Голова Держекоінспекції підкреслив, що діяльність зловмисників змінює ландшафт, прискорює обміління річок і завдає шкоди рослинному і тваринному світу.
"Деструктивну для екології роль відіграють не тільки великі підприємства, які черпають пісок біля водойм, а й одноосібники. Так, в Київській області найбільшу загрозу в сфері надрокористування складають садові товариства і фізособи. Вони масово видобувають пісок для особистих потреб", – йдеться в публікації .
За словами Мальованого, екоінспекція зазнає труднощів у боротьбі з порушниками. Часта причина – недопуски підприємствами інспекторів на перевірки.
"765 гривень штрафу за такий вчинок навряд чи когось налякає. Тому з нетерпінням чекаємо прийняття законопроєкту 3091 "Про державний екологічний контроль", який збільшить штрафні санкції до 1,8 мільйона гривень", – підкреслив чиновник.
Він додав, що варто також підвищувати штрафи за "тіньовий" видобуток піску. Сьогодні вони складають лише 1700-3400 гривень для громадян та 3400-5100 гривень для посадових осіб. Тому для людей, які заробляють на піску мільйони, це не може бути стримуючим фактором.
"Нещодавно парламент ухвалив законопроєкт 3576, який посилює відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення у великому розмірі і особливо великому розмірі (якщо вартість видобутих копалин в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Коли закон набуде чинності, порушників каратимуть штрафом в розмірі 8,5- 13,6 млн грн або обмеженням волі на строк до трьох років", – пояснив глава Держекоінспекції.
Раніше ЕкоПолітика писала про незаконний видобуток піску на Житомирщині.
