Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначив, що Україна як аграрна країна посідає вигідну позицію для виробництва біометану.
Про це він сказав під час круглого столу "Український біометан: як розпорядитися потенціалом біоенергетики", який відбувся 17 вересня в Києві.
Очікується, що український біометан може бути найдешевшим, відповідно, найбільш доступним для експорту, тож Україна зі своїми цінами посідає дуже конкурентну позицію.
За словами Гелетухи, загальні потужності біоенергетики в Україні — усього 111 МВт (для порівняння: у сонячної енергетики — 7,3 ГВт). Біогазовий потенціал країни тільки за використання відходів сільгоспвиробництва — 7,8 млрд кубометрів газу на рік, якщо додати до них харчові відходи — потенціал уже 9,5 млрд кубів.
Він також зазначив, що не бачить протиріч у тому, чи орієнтуватися на експорт чи на внутрішній ринок. Із використанням різних технологій (деревної маси, соломи тощо), уважає він, можливо одночасно й експортувати, і заміщувати.
"Ми можемо забезпечити за допомогою бiометану 25% власних потреб у газі. У Європі вже нині використовується 2,5 млрд кубометрів бiометану щорічно, потреби в ньому до 2030 року становитимуть 38 млрд кубів. Країнам ЄС доведеться цей газ купувати, а в нас для бiометану прекрасні можливості, Україна — найбільша аграрна країна в Європі, крім того, у нас розвинена газова магістральна мережа", — зазначив Гелетуха.
Нагадаємо, що голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха розповів в інтерв'ю ЕкоПолітиці, що Україні треба зробити, щоб не втрачати динаміки розвитку, а також про те, яка нині роль української біоенергетики в розвитку ВДЕ.
Як повідомлялося раніше, 9 вересня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5464 про внесення змін до ЗУ "Про альтернативні види палива" щодо розвитку виробництва біометану.
Також стало відомо, коли парламент може ухвалити законопроєкт у другому читанні.
