У межах співпраці Державної екологічної інспекції (ДЕІ) з Державним агентством водних ресурсів підготовлено перелік із 507 підприємств, які забруднювали воду у 2020 році.
Про це голова ДЕІ Андрій Мальований написав у колонці для ZN,UA.
За його словами, до списку ввійшли підприємства, які 2020 року скинули у водойми 518,3 млн кубометрів стоків: з них 19% — неочищених, а понад 80% — не досить очищених.
"Із цим списком ми звернулися до прем'єр-міністра України з проханням ініціювати доручення Держекоінспекції перевірити всі ці підприємства, оскільки таке доручення є підставою для проведення інспекцією позапланових перевірок", — зазначив Мальований.
Чиновник наголосив, що серед підприємств-забруднювачів левову частку становлять об'єкти комунального господарства та промисловості.
У 2020–2021 роках ДЕІ нарахувала найбільші збитки, завдані водним ресурсам, "Київводоканалу" (16,5 млн грн), держпідприємству "Кривбасшахтозакриття" на Дніпропетровщині (5,6 млн) і комунальному підприємству "Красилівське" на Хмельниччині (1,3 млн грн).
У результаті масштабних перевірок Держекоінспекція:
- офіційно зафіксує порушення природоохоронного законодавства та надасть приписи на їх усунення;
- винних посадових осіб притягне до адміністративної відповідальності;
- розрахує збитки, які порушники завдали навколишньому середовищу. Якщо вони відмовляться їх оплатити, звертатимуться до суду;
- поінформує Держводагентство про те, як підприємства виконують умови дозволів на спеціальне водокористування. А для тих, хто ігнорує ці вимоги, спрямують подання про анулювання дозвільних документів;
- надасть інформацію Державній фіскальній службі про факти самовільного забору води, на основі якої вона зможе ухвалювати відповідні рішення;
- там, де є підстави, звернуться до суду з вимогою обмежити або зупинити діяльність підприємства;
- у разі виявлення ознак кримінального злочину передасть дані правоохоронцям;
- повідомить органи місцевого самоврядування про необхідність ухвалити на сесіях Правила прийому стічних вод у каналізаційні мережі;
- зверне увагу місцевої влади на потребу внесення до місцевих і регіональних природоохоронних програм реконструкцію або збільшення потужності каналізаційних очисних споруд.
"ДЕІ зробить усе можливе, щоб забруднювачі водойм не почувалися безкарно. Наша кінцева мета — змусити їх модернізувати свої потужності, оскільки тільки це гарантує надійний захист національних водних ресурсів на десятиліття вперед", — зауважив посадовець.
Проєкт держпрограми "Питна вода" передбачає виділення 28,5 млрд грн на відновлення інфраструктури водопостачання та водовідведення до 2026 року.
Очільник Держекоінспекції також закцентував на тому, що вперше за кілька десятиліть проблему забруднення води офіційно визнали загрозою національній безпеці України, і для її подолання задіяли максимум можливостей держави.
"Успіх виконання визначених в указі президента заходів тепер залежить від скоординованих дій інституцій влади на різних рівнях. А також від спроможності законодавців вчасно коригувати правове поле на користь кращого навколишнього середовища. Особливо це стосується якнайшвидшого прийняття в другому читанні законопроєкту №3091 "Про державний екологічний контроль". Він дасть можливість Державній екологічній інспекції працювати ще ефективніше, що є однією з передумов доступу всіх українців до чистої безпечної води", — резюмував Мальований.
Нагадаємо, що держава розгортає комплексну роботу з порятунку національних водних ресурсів. Президент України своїм указом № 357/2021 увів у дію відповідне рішення РНБО.
Воно передбачає цілу низку заходів як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях — від ухвалення цільової соціальної програми "Питна вода України", посилення відповідальності за порушення водного законодавства до інвентаризації об'єктів інфраструктури, що забруднюють водойми.
Як писала ЕкоПолітика раніше, у Міндовкілля розповіли, яку воду п'ють українці. За словами заступника міністра довкілля Михайла Хорєва, питна вода, яку споживає більшість мешканців українських населених пунктів, містить хімічні домішки, серед яких значна частка пестицидів і медичних препаратів.
Нагадаємо також, що у Дніпрі майже 600 підприємств зобов'язали встановити станції моніторингу повітря та води.
