На профільному комітеті Верховної Ради розглянули проєкт Закону № 5766, що має вдосконалити процедуру оцінки впливу на довкілля, а також альтернативний законопроєкт № 5766-1, який переслідує таку ж саму мету.
Відразу два законопроєкти в один голос пропонують запровадити електронний документообіг при оцінці впливу на довкілля, а також чітко визначити критерії, за якими ця оцінка може унеможливити плановану діяльність.
Один законопроєкт "Про внесення змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” запропонував нардеп Олег Бондаренко, інший - народна депутатка Ганна Лічман, обидва із фракції "Слуги народу".
ЕкоПолітика проаналізувала обидва документи.
В обох випадках автори зоконопроєктів пропонують перейти на електронний документообіг і вже цього року відмовитися від подачі паперових документів до органів влади. Це дозволить пришвидшити процедуру оцінки, автоматизувати її, а також спростить подальшу обробку та збереження інформації. Не кажучи вже про те, що така цифровізація добре позначиться на довкіллі хоча б через зменшення кількості використаного паперу.
Законопроєкт Олега Бондаренка передбачає чіткий перелік підстав для висновку про недопустимість планованої діяльності або для відмови у наданні такого висновку. Це має звести до мінімуму довільне трактування нормативів, а відтак і пов’язані з цим зловживання.
Ще одна новація – попередній аналіз звіту з оцінки впливу на довкілля. Його проводить уповноважений орган, котрий інформує суб’єкта господарювання про те, яка інформація потрібна для такого звіту. Мета – на кінцевому етапі отримати максимально відпрацьований документ, достатній для однозначного висновку про вплив певної діяльності на стан довкілля.
Також пропонується запровадити відповідальність, що її має нести експерт з оцінки впливу на довкілля у разі, якщо надасть завідомо неправдиву інформацію.
Всі ці норми і майже у тотожному вигляді містяться й в альтернативному законопроекті від Ганни Лічман. Єдина його принципова відмінність стосується Смарагдової Мережі – територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття. Точніше, йдеться про українську частини цієї загальноєвропейської мережі. Автори альтернативного законопроекту визнали за доцільне доповнити закон положеннями, що визначають оцінку довкілля саме на цих особливих територіях.
Законопроєкт, що містив не так альтернативу, як доповнення, наразі відхилили. І, звісно, не через те, що недооцінили важливість Смарагдової Мережі – як з точки зору турботи про власне довкілля, так і в контексті європейської співпраці. Просто вирішили, що питання Смарагдової Мережі слід вирішувати законопроектом саме про Смарагдову Мережу.
Як повідомляла ЕкоПолітика, на початку вересня парламентський комітет із питань екологічної політики рекомендував ухвалити доопрацьований проєкт закону № 4461 "Про території Смарагдової Мережі".
