Держенергоефективності розробляє законодавство та єдину платформу для реєстрів гарантій походження усіх видів енергії з ВДЕ.
Про це заявив голова Держенергоефективності Валерій Безус під час координаційної наради з міжнародними партнерами, повідомляє Держенергоефективності у Facebook.
Це має стати поштовхом для стимулювання споживання “зеленої” енергії, декарбонізації економіки та забезпечення енергетичної безпеки України та ЄС.
“Україна має шанс створити взірцевий механізм видачі гарантій походження енергії на єдиній платформі та сучасних технологіях цифровізації”, – зазначили в матеріалі.
Безус пояснив, що розвиток відновлюваної енергетики є вагомим компонентом енергетичної та кліматичної політики. Цей виклик значно посилився на тлі загрози енергетичній безпеці. Одним з ключових та чи перспективних механізмів стимулювання розвитку цього сегменту на боці споживача є гарантії походження.
Впровадження гарантій походження відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема схвалений оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди, завдання Четвертого енергетичного пакету та директиви RED II.
Ціль 27% “зеленої” енергії, закладена і в розробленому Агентстві проєкті Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.
"Держенергоефективності спільно із партнерами вже активно працює над комплексним підходом запровадження гарантій походження енергії. Зрозуміло, що імпульсу запуску гарантій походження, зокрема, біометану надало прийняття відповідного закону. І хочу сказати, що Держенергоефективності ще минулого року розробило відповідний проєкт постанови щодо функціонування реєстру біометану. Усі етапи погодження пройдено. І цей проєкт постанови подано на розгляд Уряду", – зазначив Безус.
Він також додав, що Держенергоефективності має ціль створити взірцевий механізм функціонування гарантій походження усіх видів енергії з огляду на сучасні інформаційні технології, нові посилені вимоги директиви RED II, а також ті успіхи цифровізації, які демонструє Україна.
“Я думаю, що ми можемо розраховувати на те, щоб створити механізм, який не тільки забезпечить функціонування цього інструменту, а й буде взірцевим досвідом, який зможуть використати й інші країни", – наголосив Безус.
Механізм має бути зручним у користуванні, забезпечити прозорість і довіру користувачів, бути визнаний партнерами в Енергетичному Співтоваристві і відповідати усім вимогам ЄС та тенденціям посилення вимог щодо розвитку відновлюваної енергетики у світі.
В матеріалі зазначили, що ефективна і працююча система гарантій походження повинна бути серйозним стимулом як для виробництва, так і для споживання відновлюваної енергії. З огляду на певну кризу розвитку “зеленої” енергетики в Україні це слугуватиме інструментом її розв’язання.
Окрім можливостей обігу гарантій походження в контексті євроінтеграції та приєднання до ENTSO-E, цей інструмент має використовуватися і національним бізнесом для того, щоб мати конкурентоспроможні позиції на ринках ЄС з огляду на плани щодо запровадження CBAM. Таким чином він стимулюватиме не тільки виробництво і споживання "зеленої" енергії, а й декарбонізацію української енергетики і промисловості.
В обговоренні питань гарантій походження взяли участь представники Проєкту UNDP Ukraine/ПРООН в Україні "Підтримка "зеленого" відновлення в Україні", STARTER, USAID – US Agency for International Development, UNOPS Ukraine, World Bank Ukraine, UDEPP, GIZ Ukraine, SIDA, EU4Climate, Фонду ім. Гайнріха Бьолля, низки посольств іноземних країн в Україні.
“Представники міжнародних партнерів, своєю чергою, підтвердили актуальність питання запровадження гарантій походження енергії в Україні у світлі євроінтеграції України та повідомили про зацікавленість у співпраці у цьому напрямі”, – зазначили в Держенергоефективності.
Нагадаємо, за оцінками фахівців, ситуацію на ринку “зеленої” енергії в Україні має покращити впровадження системи видачі гарантій походження електроенергії, тобто документу, який містить детальну інформацію щодо джерела виробництва.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні протягом I півріччя 2022 року укладено 578 ЕСКО-договорів на загальну суму більше 1,34 млрд гривень для підвищення рівня енергоефективності бюджетних установ.
