2 червня у Верховній Раді України зареєстрували урядовий законопроєкт № 5600 "Щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який, серед іншого, підніме ставку екологічного податку на 300%.
ЕкоПолітика проаналізувала документ і надає своїм читачам можливість детально ознайомитися з його основними положеннями.
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що відповідно до пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу Кабінет Міністрів щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати.
"З 2019 року відповідно до цього положення ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року.
Окрім того, поточна економічна ситуація вимагає перегляду підходів до справляння окремих податків, як будуть направлені на:
- створення більш ефективних механізмів справляння цих податків;
- недопущення безпідставного користування податковими пільгами;
- сприяння підвищенню добровільності сплати податків;
- створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;
- забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі", — пояснюють автори документу необхідність такого кроку.
Які податки пропонують підняти:
- ставки за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти — збільшити в 1,6 раза та передбачити їх восьмикратне підвищення у 2029 році (поступово);
На перший погляд, норма спрямована на скорочення викидів та очищення річок. Але, з іншого боку, підвищення податку може призвести до ситуації, при якій "забруднювачі" будуть приховувати реальні обсяги викидів з метою зменшення податкових платежів. Як наслідок, це посилить корупційні ризики у сфері.
Ще одним результатом такого рішення може стати підвищення комунальних тарифів для населення, оскільки зросте фіскальне навантаження на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства України.
- підняти ставки за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну (на 200% або утричі);
В Україні екоподаток не має цільового призначення, а відіграє виключно фіскальну роль. Тому підвищення його ставок не має стосунку до турботи про навколишнє середовище, а лише є способом наповнення бюджету. Україна задекларувала амбітний план щодо скорочення викидів парникових газів у НВВ2, але при цьому не представила конкретні механізми підтримки промисловості.
Якщо ж зараз уряд лише підніме податки, без його цільового призначення і програм підтримки, то амбітна ціль НВВ2 так і не буде досягнута.
- підвищити ставки за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну (на 200% або утричі);
Ухвалення цієї норми збільшить фіксовані витрати, а як наслідок і собівартість продукції українських підприємств гірничовидобувної галузі. Цим самим знизиться їхня конкурентоспроможність.
Також є певна неузгодженість в діях уряду, оскільки екоподаток на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості планують збільшити на 200%, тоді як на небезпечні лише на 5%.
"Ухвалення законопроєкту дозволить отримати додаткові надходження до зведеного бюджету близько 50 млрд гривень в розрахунку на рік. Законопроєкт забезпечить:
- приведення розмірів ставок податків у відповідність до інфляційних процесів в економіці;
- підвищення ефективності справляння окремих податків та погашення податкового боргу", — вказують автори законопроєкту.
Проте, ні слова не сказано про негативні наслідки чи ризики в разі ухвалення законопроєкту, що є дивним. Адже уряд повинен різносторонньо прогнозувати наслідки своїх ініціатив.
Джерело: shutterstock
На законопроєкт уже відреагувала екологічна спільнота і розкритикувала ініціативу Кабінету міністрів.
Зокрема, в Професійній Асоціації Екологів України підкреслили, що поточний механізм збору та перерозподілу екологічного податку є неефективним з точки зору цільового використання всіх коштів на фінансування природоохоронних заходів.
"Величина екоподатків повинна мати не лише фіскальний характер, а містити заохочувальну, мотиваційну, стимулюючу складову. Практика експериментів для швидких і необґрунтованих рішень має бути припинена! Грошові кошти від збору екологічного податку повинні мати цільовий характер і спрямовуватися лише на екологічні проекти і зниження викидів парникових газів", — сказано в заяві ПАЕУ.
В Асоціації переконані, що необхідно створення дієвого механізму стимулювання екомодернізації всіх галузей господарювання.
"Ставки екологічного податку повинні зростати, але це зростання має бути з чітким і прозорим економічним обґрунтуванням. Зокрема, ставки екологічного податку повинні зростати прогнозовано, тобто має бути затверджено план підвищення ставок екологічного податку на 5-10 років. Це дасть підприємствам, зокрема і економіці України загалом, можливість планувати свою господарську діяльність з урахуванням посилення екологічних вимог", — заявили в ПАЕУ.
Відзначається, що для підвищення тарифів мають бути проведені аналіз та обрахунки з обґрунтуваннями на поетапні підвищення (як це відбувалося у низці країн ЄС).
Зокрема розкритикувала законопроєкт і голова Громадської Ради при Міністерстві захисту довкілля Світлана Берзіна.
"Повертаючись до теми екоподатку ще раз хочу наголосити як на чіткій позиції ВГО "Жива планета" яку я очолюю, так і моїх колег — Громадської ради при Міндовкіллі України:
- екологічний податок має витрачатись виключно на природоохоронні заходи;
- повинна бути запроваджена дієва система ефективності його використання і державної підтримки впровадження зеленої модернізації. Так, як робиться в усьому світі, зокрема у Європі, але поки не в нашій державі.
Отже, система розподілу і використання отриманих коштів екологічного податку потребує докорінної реформи. І тільки після цього можна говорити про перегляд ставок екологічного податку", — заявила вона.
Екологиня, зокрема, спрогнозувала, що підвищення екологічного податку вплине на підвищення вартості тарифів на всі види комунальних послуг, електроенергію.
"Будь яка галузь є енергозалежною, тому зростуть ціни на всі продукти, товари, послуги. При цьому ми маємо розуміти і той факт, що без реформи будь-які зміни у розмірі екоподатку не вплине ані на якість стану довкілля, ані на якість нашого життя", — пояснила Берзіна.
Наостанок, хотілося б поставити одне просте питання нашій владі: може досить прикриватися турботою про природу, щоб банально наповнити бюджет? Ніхто не сперечається з тим, що екоподатки потрібно піднімати, але є одне але. Допоки немає цільового призначення цих коштів, то вся наша "турбота про довкілля" виглядає як боротьба Дон Кіхота з вітряками – фарсом.
