Закарпаття стало чемпіоном з уникання прозорості використання екоподатку

Закарпаття стало чемпіоном з уникання прозорості використання екоподатку shutterstock
Марія Семенова

За вартістю реалізації серед лідерів – заходи з управління відходами

Екологічний податок, який сплачують підприємства-забруднювачі, мав би стати дієвим інструментом для вирішення локальних екопроблем. Проте його практично ніколи не спрямовують на заходи, які дійсно скорочують промислові викиди, а часто лише маскують вплив. А інколи, як у Закарпатській області, навіть забувають вказати як джерело фінансування природоохоронних заходів.

У продовженні серії матеріалів про використання екоподатку в регіонах ЕкоПолітика проаналізувала ситуацію на Закарпатті. Якщо коротко – це чемпіон із узагальнень та уникання конкретики.

Екопрограма регіону

Чинна програма охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області затверджена ще в 2023 році. Вона фіксує екологічні плани на 2024-2027 роки і вже була кілька разів відредагована.

Щодо фінансування, то фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) у програмі взагалі не згадується. Всі заходи планують реалізувати коштом обласного бюджету, закладаючи на них майже 45 млн грн. Чи будуть серед них кошти екоподатку – не зафіксовано.

Тож тепер – до самих заходів. У них немає особливої деталізації – лише загальні формулювання та посилання на пункти постанови Кабінету міністрів №1147 від 1996 року, яка фіксує види природоохоронної діяльності.

Найдорожче для Закарпаття обійдеться "Збалансоване використання природних ресурсів у регіонах" – 20 млн грн за чотири роки. Цей розділ передбачає будівництво та реконструкцію гідротехнічних, протизсувних, берегозакріплювальних та інших подібних споруд, які покликані стримати негативні геологічні процеси. Серед інших заходів – рекультивація полігонів твердих побутових відходів та очищення русел річок.

На другому місці за витратами – розділ "Ефективне управління відходами". Загальний кошторис – 19,3 млн грн, проте жодних конкретних заходів. Які конкретно проєкти криються за фразою "Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів" – невідомо.

Закриває трійку розділів за витратами "Ефективне держуправління у сфері охорони довкілля". Тут понад 2,8 млн грн збираються виділити на конференції й семінари, оснащення природоохоронних організацій, запровадження системи моніторингу довкілля, організацію проведення оцінки впливу на довкілля.

Менші громади

Місто Чоп також вирішило не згадувати фонд ОНПС як джерело фінансування своєї програми з охорони довкілля. Як бачимо, реалізовувати її заходи планували завдяки коштам громади, області та держави, а також коштами з інших джерел – від підприємств до грантів.

Примітно, що у першій редакції екопрограми Чопа річний кошторис на 2024-2026 роки варіюється у межах 200-220 тис. грн щорічно. Водночас, за 2025 рік до спеціального фонду бюджету тергромади надійшло 222 тис. грн екологічного податку.

Спочатку у місті хотіли профінансувати лише три заходи:

  • підтримання санітарного стану та благоустрій водойми на території міста;
  • виготовлення паспорту зелених насаджень;
  • реконструкція каналізаційної очисної споруди – найдорожчий з заходів.

Проте, згідно з останніми оновленнями, екопрограму розширили і доповнили заходами з розробки норм надання послуг управління побутовими відходами та реконструкції каналізаційно-очисних споруд на понад 1,2 млн грн.

У менших громадах існують деякі складності з прозорим поданням інформації. До прикладу, в рішенні про затвердження програми охорони довкілля Верхньокоропецької громади на 2026-2027 роки сама програма відсутня.

Водночас на сайті Драгівської сільради існує лише версія програми з охорони природного середовища на 2021-2025 роки. До того ж в останньому проєкті рішення щодо оновлення переліку її заходів самого переліку також немає.

На початку ж у сільраді планували зокрема таке:

  • закуповувати саджанці й розбивати квітники, утримувати зелені насадження тергромади;
  • купувати інвентар та техніку для утримання газонів та парків;
  • чистити прибережні смуги водойм;
  • ліквідувати стихійні сміттєзвалища, буреломи, лісові пожежі;
  • впорядковувати смітники, забезпечувати своєчасний вивіз сміття, купити авто для перевезення відходів.

Як основне джерело фінансування хоча б тут вказаний фонд ОНПС.

Читайте також
Як витрачає кошти забруднювачів лідер за сплатою екоподатку — Дніпропетровська область
Як витрачає кошти забруднювачів лідер за сплатою екоподатку — Дніпропетровська область

На рівні області найдорожчі заходи стосуються стану водойм та планів управління відходами

Скільки екоподатку отримує Херсонщина та на що планує його витрачати
Скільки екоподатку отримує Херсонщина та на що планує його витрачати

У Херсоні низка заходів присвячена поводженню із відходами руйнування – від сортування до рециклінгу

ЄС розширить CBAM на імпорт понад 400 товарів з алюмінію та сталі
ЄС розширить CBAM на імпорт понад 400 товарів з алюмінію та сталі

Найбільш імовірно, що оновлений перелік будуть використовувати вже з 2028 року