В ЄС розробили прозору методику для дезагрегування викидів та оцінки інтенсивності викидів конкретних виробничих маршрутів та етапів процесу.
Про це йдеться у новому звіті Єврокомісії “Інтенсивність парникових газів сталеливарної промисловості ЄС та її торгових партнерів”, повідомляє Єврокомісія.
У звіті оцінили цифри інтенсивності парникових газів у металургійній промисловості ЄС та його 16 основних світових торгових партнерів, на яких припадає понад 90% імпорту сталі до ЄС.
Запропонована методологія також може бути відтворена в інших географічних і часових масштабах та створює основу для оцінки інтенсивності парникових газів в інших енергоємних галузях. Дослідники застосували низхідний підхід та спиралися на загальнодоступні бази даних.
Результати показали, що за низхідним підходом, починаючи з агрегованих статистичних даних, загальні викиди парникових газів на тонну сталі можна оцінити з низькою похибкою. При подальшому розподілі викидів на специфічні для галузі виробничі маршрути та етапи процесу точність результатів залежить від наявності даних про інтенсивність енергопродуктів на проміжних етапах процесу.
Розроблена методика дозволяє розрізняти викиди scope 1 та scope 2, а також вказує на важливість обліку чистого імпорту проміжної продукції при оцінці інтенсивності викидів парникових газів, враховуючи світову торгівлю проміжною продукцією в металургійному секторі.
"Запропонований низхідний підхід дозволяє оцінити загальну інтенсивність парникових газів з відносною низькою похибкою для чорної металургії. Однак інтенсивності викидів на маршрутах та етапах може зменшуватися з кожним кроком дезагрегації. “Дотримуючись запропонованої методології зверху вниз, ми можемо порівняти інтенсивність вуглецю в чавуні та сталі на виробничих маршрутах та етапах процесу в ЄС та його 16 основних світових торгових партнерах”, – йдеться в звіті.
Під час дослідження виявили, що ЄС та Китай повідомляють про найнижчу інтенсивність викидів, тоді як Індія та Південна Африка знаходяться на вищому кінці спектра. Ці дві країни також демонструють високу інтенсивність викидів вуглецю, що головним чином зумовлена високими викидами Scope 2.
Це можна пояснити використанням первинних енергетичних ресурсів та ефективностю заводів.
Отриманні під час дослідження дані мають невеликі абсолютні відмінності з еталонними значеннями ETS.
У звіті зазначили, що ці відомості безпосередньо стосуються системи знань про ризик викидів вуглецю в ширшому контексті Європейської зеленої угоди та можуть бути використаний для підтримки впровадження “значення за замовчуванням” у рамках CBAM.
Нагадаємо, в EUROFER пояснили, як наступні кроки по ETS та CBAM вплинуть на “зелену” сталь.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, індійська JSW Steel планує скоротити викиди CO2 на 42% до 2030 року.
