Уряди повинні значно активніше стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у всіх секторах економіки, а рівень використання ВДЕ має стати ключовим показником ефективності економіки.
Про це йдеться в щорічному звіті аналітичного центру Renewables Global Status Report — REN21, передає пресслужба Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). Зазначається, що без значного збільшення зусиль у цьому напрямі країни можуть втратити можливість досягти заявлених кліматичних цілей до 2030 року.
За словами виконавчої директорки REN21 Рани Адіб, уряди мають не тільки збільшити підтримку розвитку ВДЕ, але й одночасно скорочувати використання викопного палива.
"Рівень використання відновлюваної енергетики має стати ключовим показником ефективності економічної діяльності кожного уряду, складеного бюджету чи проведених державних закупівель. Так усі міністерства мають розробити коротко- та довгострокові стратегії переходу на ВДЕ разом із чіткими кінцевими термінами виведення з експлуатації станцій на викопному паливі”,— зазначила Адіб.
За даними звіту, пандемія COVID-19 призвела до 4% падіння попиту на енергоресурси, що, відповідно, призвело до скорочення річного обсягу глобальних викидів вуглекислого газу (CO2) від енергетичного сектору на 5,8% — найбільше скороченням з часів Другої світової війни.
Попри це лише деякі країни "Великої двадцятки" (G20), які є найбільшими забруднювачами повітря, змогли виконати свої цілі з розвитку ВДЕ. Опублікований 15 червня звіт REN21 демонструє, що світ ще не наблизився до необхідної зміни парадигми світового енергетичного сектору для забезпечення чистого, здорового та рівноправного енергетичного майбутнього.
Водночас станом на сьогодні енергетичний сектор досягнув значного прогресу, адже майже всі нові генеруючі потужності є відновлюваними. За 2020 рік було встановлено 256 ГВт нових потужностей з ВДЕ, з яких на вітрову генерацію випадають рекордні 93 ГВт: з яких 86,9 ГВт — наземні ВЕС і 6,1 ГВт — офшорні ВЕС.
Незважаючи на те, що у 2020 році ВДЕ досягли рекордної частки у світовому електроенергетичному балансі — близько 29 %, частка викопного палива у світовому енергетичному балансі досі залишається фактично незмінною останні 10 років — 80,3% і 80,2% відповідно.
Зокрема, 31 держава світу анонсувала свої плани щодо відновлення своїх економік. Загальна сума запланованих інвестицій становить $732,5 млрд, з яких близько 7% віднесено на розвиток ВДЕ. Утім, ці заходи підтримки економіки передбачають й значні інвестиції в “брудну” енергетику, які майже вшестеро перевищують інвестиції у ВДЕ.
Звіт REN21 чітко демонструє, що перехід на ВДЕ не тільки можливий і необхідний, але й економічно вигідний.
Нові світові інвестиції у відновлювану енергетику у 2020 році (без врахування ГЕС потужністю понад 50 МВт) становили $303,5 млрд, що на 2% більше від рівня 2019 року. Гроші інвестували переважно в проєкти сонячних і вітрових електростанцій. Світові інвестиції у сонячні проєкти 2020 року зросли на 12% і становлять $148,6 млрд — це майже половина від світових інвестицій у ВДЕ. Натомість інвестиції у вітрові проєкти, як і в інші види відновлюваної генерації, у 2020 році знизилися на 6% і становлять $142,7 млрд, що дорівнює 47% світових інвестицій у ВДЕ.
Зазначається, що із середини 2019 року по середину 2020 року, нормована вартість електроенергії (LCOE) з наземних ВЕС знизилася на 17% і становить $41/МВт·год, а з офшорних ВЕС на 1% — до $79/МВт·год. Як результат, світові капіталовкладення в офшорну вітроенергетику у 2020 році вперше перевищили капіталовкладення в офшорний видобуток нафти та газу.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Міжнародна фінансова організація NEFCO (Nordic Environment Finance Corporation) відмовилася інвестувати в нові проєкти "зеленої" енергетики в Україні.
