Після 9 днів переговорів на міжнародній Конференції ООН з питань зміни клімату COP31 країни-учасниці все ще мають досить багато розбіжностей із питань використання викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та адаптації до кліматичних змін.
Видання Reuters проаналізувало проєкт угоди, яка офіційно має бути укладена в п’ятницю, 20 листопада. Наводимо основні тези документа.
Що вже є у проєкті
Документ містить два варіанти формулювань щодо викопного палива. В одному з них, узгодженому ще 2023 року, йдеться про "відхід" від його використання, а інший, амбітніший варіант, передбачає "поступове згортання" викопного палива. Проте у виданні зазначають, що обидва формулювання можуть виключити з остаточної угоди.
"За словами спостерігачів, великі виробники та споживачі викопного палива чинять опір будь-якій угоді, яка б визначала чіткі нові цілі або відхід від нафти, газу та вугілля", — зазначають у Reuters.
У проєкті також зафіксовано розбіжності в думках стосовно пропозиції Туреччини збільшити частку електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% до 2035 року.
Чому питання фінансів знову стало каменем спотикання
Також країни не можуть дійти згоди щодо того, скільки коштів повинні надати багаті держави, щоб допомогти біднішим адаптуватися до зміни клімату. І для цього є кілька причин.
По-перше, західні уряди дедалі більше зосереджуються на питаннях національної безпеки й вартості життя, тому заклики до фінансування боротьби зі зміною клімату з боку країн, які найбільше постраждали від цьогорічних кліматичних катастроф, ризикують так і залишитися без уваги.
По-друге, попри досягнуту ще два роки тому домовленість, що багаті країни до 2035-го збільшать фінансування кліматичних заходів для бідніших країн до $300 млрд на рік, а сукупне фінансування з усіх державних і приватних джерел становитиме $1,3 трлн щорічно, вона не виконується. Ба більше, багаті країни на два роки запізнилися навіть із виконанням своєї цілі на 2020-й.
По-третє, кліматичні заходи опустилися вниз у політичному порядку денному західних урядів, через те що президент США Дональд Трамп відкликав міжнародне фінансування, а війни в Україні та на Близькому Сході посилили інфляційний тиск і необхідність витрат на безпеку.
Нагадаємо, попередні конференції ООН досить часто затягувалися, іноді й на кілька днів. Імовірність такого сценарію досить висока й цього року.
Днями ЕкоПолітика повідомляла, що попри відсутність офіційної делегації США на COP31, у конференції беруть активну участь близько 120 делегатів коаліції "America Is All In". Це американські законодавці, губернатори та колишні урядовці, які запевняють, що США повернуться до Паризької кліматичної угоди "зі смиренністю", а кліматичні заходи у країні, попри політику чинного президента, тривають.