“Універсального рішення не існує”: як промисловості перейти на зелену сталь shutterstock

“Універсального рішення не існує”: як промисловості перейти на зелену сталь

Катерина Бєлоусова

Для переходу всього металургійного сектора на зелену сталь потрібно $1,3 трильйона інвестиції

Керівник відділу екологічно чистої сталі компанії Primetals Technologies Олександр Флейшандерл заявив, що повна відмова від викопного палива та максимальна електрифікація є першим кроком для декарбонізації металургійної галузі.

В інтервʼю для GreenSteelWorld.com він розповів, що не існує універсального рішення для виробництва зеленої сталі і компанії мають поєднувати найкращі можливі рішення, зокрема технології для переходу на зелений водень.

Звіт Міжнародного енергетичного агентства показав, що у світовому виробництві сирої сталі домінують традиційні “брудні” способи. Для досягнення кліматичної нейтральності галузі потрібно збільшення використання електроенергії з відновлюваних джерел та зменшити залежності від вугілля, не яке припадає близько 75% енергетичного попиту в секторі.

Флейшандерл наголосив, що термін “зелена сталь” охоплює перехід до:

  • нульових викидів;
  • циркулярності;
  • мінімізації споживання води;
  • енергоефективності;
  • зниження рівня шуму. 

За його словами, поки існує дефіцит зеленого водню пряме відновлення заліза варто проводити на основі природного газу. Окрім того, технології вловлювання, утилізації та зберігання вуглецю (CCUS) можуть змінити правила гри, особливо в Азії. 

"До 2030 року приблизно 70% світового парку доменних печей потребуватимуть значної реконструкції. Виробники сталі на Заході розглядають можливість переходу на заводи DRI [залізо прямого відновлення] та EAF [технологія електродугової печі]. Але в Азії, зокрема в Індії, є багато нових доменних печей, які тривалий час покладатимуться на вугілля. Як наслідок, для нових активів CCUS може бути найкращим рішенням", – сказав Флейшандерл.

Він розповів, що, наприклад, технологія LanzaTech використовує вихідні гази з доменних печей металургійних заводів або основних кисневих печей (BOF) для виробництва етанолу. Таку речовину можна використовувати як сировину для екологічного авіаційного палива, упаковки, текстилю тощо.

Іншою важливою частиною декарбонізації, за словами доктора Флейшандерля, є використання брухту, особливо високоякісного. Окрім того, декарбонізація потребуватиме тісної співпраці та партнерства.

"За оцінками, для переходу всього сектора потрібні інвестиції в розмірі $1,3 трильйона, і державний сектор повинен виконувати більшу частину важкої роботи. Іншого виходу немає", – сказав він.

Нагадаємо, компанія Boston Metal отримала $20 мільйонів від Міжнародної фінансової корпорації Світового банку на розробку остаточної технології виробництва зеленої сталі за допомогою електролізу без водню.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, фахівці компанії EUROFER розробили мапу 60 ключових європейських металургійних проєктів із низьким викидом вуглецю, що відображає їхній потенціал скорочення викидів, потреби у фінансуванні та енергії.

Читайте також
Як декарбонізується українська металургія під час війни
Як декарбонізується українська металургія під час війни

Підприємства власними силами намагаються впроваджувати “зелені” технології, але їм критично не вистачає фінансування

Стало відомо, на скільки "Інтерпайпу" вдалося скоротити викиди СО2 у 2024 році
Стало відомо, на скільки "Інтерпайпу" вдалося скоротити викиди СО2 у 2024 році

Виробник має амбітні плани з декарбонізації до 2030 року

"Метінвест" планує вкласти $18 млн у будівництво сонячних електростанцій
"Метінвест" планує вкласти $18 млн у будівництво сонячних електростанцій

До 2030 року компанія хоче на 50% покривати свої потреби за рахунок власної генерації

На ДМЗ почали реалізацію великого проєкту з декарбонізації: що запланувало підприємство
На ДМЗ почали реалізацію великого проєкту з декарбонізації: що запланувало підприємство

Ця концептуальна ініціатива компанії спрямована на підготовку до CBAM та підтримку енергетичної стійкості України