Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey shutterstock

Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey

Катерина Бєлоусова

Більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію

Україна має витрачати  понад 15% від сукупного ВВП у період 2021-2050 років, щоб досягти кліматичної нейтральності за сценарієм Net Zero 2050.

Такі висновки міститься в новому звіті McKinsey Global Institute – дослідницькому підрозділі міжнародної консалтингової компанії McKinsey, повідомляє Green Deal.

У звіті зазначили, що сукупні капітальні витрати на фізичні активи з метою глобальної декарбонізації становитимуть $275 трлн, або 7,5% накопиченого світового ВВП до 2050 року.

Дослідження охоплювало сектори, які продукують 85% загальних парникових викидів у 69 країнах. McKinsey прогнозують, що середньорічні витрати у світі на декарбонізацію повинні будуть зрости до $9,2 трлн порівняно з нинішніми $5,7 трлн.

Аналітики віднесли Україну до групи країн, що здійснюють інтенсивну емісію. До неї також увійшли Бангладеш, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, ПАР, Таїланд, Туреччина та В’єтнам.

“Ці країни, ймовірно, пристосуються до переходу переважно за рахунок декарбонізації промислових процесів, розширення потужностей відновлюваної енергетики та допомоги фермерам у переході на низьковуглецеві методи або відмови від сільського господарства”, – сказано в матеріалі.

За даними дослідження більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію, які до 2050 року витратять на декарбонізацію близько 6% свого сукупного ВВП.

“У результаті енергопереходу зникнуть 187 млн робочих місць, пов’язаних із добуванням викопного палива та “брудними” виробництвами, проте з’являться 202 млн нових – у нейтральній економіці”, – стверджується у звіті.

Також “зелений” енергоперехід може сприяти виведенню з експлуатації деяких активів до закінчення терміну їх користування. 

“Наприклад, у галузі енергетики, за нашими оцінками, до 2050 року можуть виявитися бездіяльними активи обсягом близько $2,1 трлн, з яких 80% – вугільні ТЕС у таких країнах, як Китай та Індія, що є порівняно новими (менше ніж 15 років) і мають значно більший термін придатності”, – наголошується у звіті.

Нагадаємо, в Україні розповіли, як провалилась світова мета зібрати $100 млрд кліматичних фінансів.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ЄС представив план "зеленого" переходу економіки, який може створити додатково 1 млн робочих місць до 2030 року.

Читайте також
Програма Ukraine Facility: які реформи має впровадити Міндовкілля
Програма Ukraine Facility: які реформи має впровадити Міндовкілля

Їхнє виконання передбачене протягом 2024-2026 років

Аудитори ЄС заявляють про нераціональне використання коштів на "зелене" відновлення
Аудитори ЄС заявляють про нераціональне використання коштів на "зелене" відновлення

Спеціалісти впевнені у необхідності змін у методології обчислення витрат на здійснення “зеленого переходу”

Екокомітет схвалив законопроєкт щодо державної кліматичної політики
Екокомітет схвалив законопроєкт щодо державної кліматичної політики

Його прийняття передбачене в Ukraine Facility Plan