Нещодавно профільний сайт Enkorr опублікував дані перевірки Державною екологічною інспекцією автозаправних станцій. За її результатами виявили, що найбільше неякісного пального пропонують мережі економ-сегменту. Серед них Мotto, SUNOIL, "Укрпетроль", "Брент Ойл", ТОВ "Тисарк", ТОВ "Рута Нова-К", ТОВ "Макс-19" та інші. У бензині з цих заправок виявили низку порушень, як то не відповідність нормі вмісту сірки, детонаційної стійкості, об'ємної частки бензолу, масової частки кисню, об'ємної частки кисневмісних сполук і температури спалаху в закритому тиглі.
Яку небезпеку несуть ці порушення та чому такий неякісний бензин взагалі потрапляє до споживача – з’ясовувала ЕкоПолітика.
Проблема фальсифікату бензину в Україні існує десятки років, але періодично вона загострюється. До прикладу, у 2014-15 роках, коли уряд максимально послабив контроль за бізнесом, це привело до розквіту неофіційних автозаправних станцій. Їх кількість у столиці, за даними директора консалтингової компанії А-95 Сергія Куюна, перевищувала кількість легальних. На початку 2020-го, через карантин, знову був введений мораторій на податкові перевірки бізнесу. З того часу власники АЗС відчули більше можливостей для не зовсім чесних маніпуляцій, що і вилилося у масові порушення, які зафіксувала Державна екологічна інспекція за останній рік. Але чому ж бензин так масово підробляють?
Бензин – це підакцизний товар, в його роздрібній вартості податок складає близько 40%, стверджує Куюн. Якщо сьогодні літр палива коштує приблизно 30 грн, то податку в ньому близько 13 грн (акциз та ПДВ), а чистого прибутку – кілька гривень. Щоб заробити більше, деякі підприємства дещо "розбавляють" бензин та штучно "підтягують" його якісні показники до норми. Внаслідок цього в складі бензину з’являються небезпечні сполуки, які шкодять як автомобілю, так і довкіллю.
Що стосується автомобілів, то для них використання фальсифікату загрожує серйозними поломками:
"В бензини сьогодні додають багато різних спиртів. – розповідає Куюн. – Спирти – це завжди підвищений вміст кисню. А кисень – це проблеми з лямбда-зондами (прилади, які перевіряють якість суміші, що подається в двигун для згорання). Вони виходять з ладу, бо не розраховані на такі навантаження, екстремальні режими роботи. Шкодить також сірка. Це дуже агресивна речовина, що приводить до підвищеної корозії вузлів автомобіля".
Також сірка та бензол є вогненебезпечними сполуками. Тож перевищення дозволених концентрацій цих речовин може спричинити загоряння.
Згодом всі ці небезпечні речовини з вихлопами потрапляють у довкілля і далі ситуація ще гірша:
"Якість паливно-мастильних матеріалів напряму впливає на стан повітря. – розповідає екс-голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. – Наприклад, у Києві за різними оцінками від 80 до 90% викидів у повітря спричинені саме автомобільним транспортом. У атмосферу потрапляють важкі метали, бензопірени, діоксини, формальдегід, двоокис азоту, двоокис сірки та інші сполуки, небезпечні для здоров’я людей. Спалювання пального, яке не відповідає нормативним вимогам, в десятки разів посилює забруднення повітря".
Потрапляючи ж в організм людини, деякі з цих сполук у великих кількостях можуть навіть привести до отруєння, розповідає Куюн:
"Октанове число бензину підвищують з допомогою різних сполук на основі метанолу. Метанол – це дуже токсична речовина. Ним можна отруїтися просто вдихнувши пари високої концентрації. Це приведе до дестабілізації самопочуття, втрати свідомості. Є й інші сполуки, що викликають навіть онкологічні захворювання".
Цього року вперше за десятиліття Держекоінспекція почала системно здійснювати нагляд за ринком нафтопродуктів. Як розповідає її екс-очільник Андрій Мальований, протягом 10 місяців 2021 року інспекція наклала на порушників адміністративно-господарські санкції на загальну суму понад 14,5 млн грн. Це майже удвічі більше, ніж за весь минулий рік (7,5 млн грн). Також цього року Держекоінспекція укомплектувала власну лабораторію для перевірки палива, отримала спеціалістів, акредитованих для відбору проб.
Тим не менш, контролювати якість пального досі складно, стверджує Мальований:
"Контроль якості пального під час його транспортування, ввезення через митний кордон, приймання на АЗС залишається проблемним. Зокрема, відсутні спеціалізовані реєстри, які би дозволили відслідкувати ланцюг постачання пального, немає баз даних з переліком продукції, яка ввозиться в Україну. Розробка таких ресурсів дозволила би ефективніше контролювати весь шлях паливно-мастильних матеріалів – від виробника до перевізника, та мінімізувати кількість порушень ще до того, як пальне потрапить до споживача".
Виявивши контрафактне паливо, Держекоінспекція має конфіскувати всю партію, яка була проінспектована, а далі по ланцюжку вилучити у постачальників все паливо, яке знаходилося в одному резервуарі з перевіреним. Відповідальність за розповсюдження неякісного пального в Україні досить висока. За введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, передбачена адміністративно-господарська санкція у розмірі 102 000 грн. Введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, карається штрафом на суму 51 000 грн. Якщо ж представники АЗС не допустять контролюючі органи для перевірки, їм загрожує ще 170 000 грн штрафу.
Та на жаль, деякі мережі такі санкції не лякають. Адже не мало громадян, обираючи пальне, орієнтуються саме на ціну. Якщо на одній заправці бензин коштує 31 гривню, а десь поряд – на кілька гривень дешевше, багато хто обере саме вигідний ціновий варіант. Не всі автовласники замислюються, за рахунок чого цей бензин коштує саме стільки, а якщо й підозрюють фальсифікат, то не особливо його бояться. Тим не менш, бензин – це досить складна хімічна структура, і будь-які домішки до нього можуть нести небезпеку як автомобілю, так і здоров’ю його власника і навіть випадкових перехожих. І тут вирішення проблеми залежить не стільки від екоінспекції, скільки від самих громадян. Якщо на фальсифікат не буде попиту, а власники авто звертатимуть увагу на якість, заправкам не буде сенсу домішувати в паливо щось зайве. Коли ж попит буде, то навіть перевірки, конфіскації і штрафи не зможуть зупинити індустрію бензинного фальсифікату.
