Україна не має ні концепції, ні бачення розв'язання питань НПСВ, – Плачков

Україна не має ні концепції, ні бачення розв'язання питань НПСВ, – Плачков shutterstock

Олекса Франко

Водночас експерт бачить два шляхи розв'язання проблеми

Відколи Україна взяла на себе зобов'язання з реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ) не визначено два важливих моменти – фінансове питання й технічна концепція.

Про це заявив голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї (ВЕА), ексміністр палива й енергетики України Іван Плачков під час виступу на міжнародній конференції "Проблеми екології та експлуатації об'єктів енергетики".

На думку експерта, сьогодні немає осмислення, концепції та бачення розв'язання питань НПСВ – з погляду фінансування й технічної реалізації цих процесів.

Зокрема, досі незрозуміло, яким чином галузь буде заробляти гроші для масштабної реконструкції та модернізації (за попередніми розрахунками, на це необхідно близько €3,5-4 млрд). І, найголовніше, немає технічної концепції: як це робити.

"На превеликий жаль, цим ніхто не займається. Ми щоразу позначаємо ці питання й перед центральними органами виконавчої влади, і перед урядом, перед депутатським корпусом, але мало того що немає розуміння, навіть реакції відповідної немає. Окрім, природно, міністерства енергетики, яке ніби стурбоване цим питанням, воно єдине сьогодні в Україні, яке стурбоване, і його, звичайно, не чують", – зазначив він.

Що стосується технічного боку проблеми, то Плачков сказав, що досі не зрозуміло, на яких енергоблоках проводити модернізацію:

"На вугільних блоках будемо встановлювати – ті, які пропрацювали по 30-40, деякі по 50 років – будемо встановлювати нові системи очисток, які досить дорогі. І вони будуть нові, і вони будуть працювати на старому блоці, який ми рано чи пізно, років через 10, щонайменше через 10-15, виведемо з експлуатації. Водночас ці нові установки збережуться".

Також Плачков бачить два шляхи розв'язання проблеми: або зосередиться зараз і визначити фінансову і технічну частину розв'язання питань стосовно викидів, або другий шлях, коли нічого не робити, але виконати свої зобов'язання. Водночас зупиняти теплові станції й купувати електроенергію в Білорусі та Росії, з кожним роком в дедалі більших обсягах і чекати, поки спочатку почнуться якісь економічні вимоги щодо електроенергії, зокрема ціноутворення і підвищення цін.

"На перших порах вони будуть навіть демпінгувати, щоб зайти в Україну й захопити ринок. А надалі ми дочекаємося політичних вимог, за аналогією з газом. Як це було – Харківські угоди, ми пам'ятаємо. І ми просто на порозі того, що ми сьогодні злізли з газової голки, і нам дуже важко, і ми бачимо, що по ціноутворенню і так далі. Але ми повільно і впевнено сідаємо на електричну голку залежності від Білорусі та Росії", – застеріг Плачков.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, заступник міністра енергетики України Максим Немчинов на форумі "Україна 30. Екологія" сказав, що ті зобов’язання, які Україна взяла в межах Національного плану щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), не відповідають нинішнім реаліям і потребують перегляду.

Нагадаємо, що українцям розповіли 10 фактів про Національний план скорочення викидів.

Читайте також
Попри світову енергокризу вугілля не повертається. До чого тут чиста енергетика?
Попри світову енергокризу вугілля не повертається. До чого тут чиста енергетика?

ВДЕ дозволили пом’якшити вплив блокади ключового маршруту поставок нафти та газу

З 1990 року парникові викиди Євросоюзу впали на 40%
З 1990 року парникові викиди Євросоюзу впали на 40%

Найбільше скорочення забезпечив сектор виробництва енергії, а також житло та промисловість

Блокування послаблення СВАМ, заборона компенсацій по ETS: які зміни готують у ЄС
Блокування послаблення СВАМ, заборона компенсацій по ETS: які зміни готують у ЄС

Водночас у Євросоюзі хочуть пом’якшити вплив енергокризи, знизивши податок для чистої енергетики

У ЄС продовжують падати викиди парникових газів
У ЄС продовжують падати викиди парникових газів

Зокрема, впала активність у будівельному секторі економіки