У Києві завершився екофорум United for Nature. Agenda for Ukraine: ключові результати

У Києві завершився екофорум United for Nature. Agenda for Ukraine: ключові результати

Катерина Бєлоусова

Для України 2024 рік – це початок кліматичного діалогу

У Києві 31 січня відбувся міжнародний екологічний форум United for Nature. Agenda for Ukraine учасники якого обговорили довкіллєву складову переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, кліматичну політику країни та джерела фінансування зеленого переходу, декарбонізацію видобувної галузі та інші важливі питання. Проте частина екоспільноти розкритикувала черговий захід, де презентовані програми та наміри “відірвані” від жорстких воєнних реалій України.

ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів основні результати форуму.

Голова громадської ради при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Берзіна розповіла, що на заході відбулися такі панельні дискусії:

  • виклики у процесі переговорів щодо приєднання України до ЄС в рамках зеленого кластера;
  • кліматична політика та фінансування зеленого переходу в Україні;
  • природні ресурси та біорізноманіття;
  • реформа управління відходами як основа впровадження циркулярної економіки;
  • декарбонізація видобувної галузі;
  • цифровізація довкілля;
  • реформа системи державного екологічного контролю.

facebook.com

У форумі взяли участь представники влади, українських та міжнародних організацій, бізнес-спільноти та громадськості, серед яких:

  • прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який наголосив на важливості досягнення справедливого сталого миру і примушенні росії заплатити за всі скоєні злочини, зокрема проти довкілля;
  • міністр захисту довкілля і природних ресурсів Руслан Стрілець;
  • єврокомісар з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс;
  • міністри довкілля держав-членів ЄС та інших країн, зокрема Юліан Попов (Болгарія),  Йорданка-Родіка Йорданов (Молдова), Ізабелла Тейшейра (Бразилія) та інші;
  • голова Державної служби геології та надр Роман Опімах;
  • координатор проєкту з розвитку циркулярної економіки України Володимир Бужан та інші.

facebook.com

На форумі Руслан Стрілець вкотре анонсував запуск національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у пілотному режимі у 2025 році. А також повноцінний запуск системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у 2024.

“2024 рік для України – це однозначно рік початку кліматичного діалогу, а також підготовки України до входження в кордони механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським Союзом – СВАМ [європейський механіхм вуглецевого коригування імпорту – ред.]. Навіть під час війни, разом ми спроможні ухвалити необхідне законодавство та дати можливість промисловості здійснити перші тестові операції на ринку СТВ, щоб зрозуміти як працює цей ринок”, – сказав він.

Представники Міндовкілля також наголосили, що до запуску СТВ необхідно ретельно підготуватися, щоб підприємці розуміли, як працюватиме система.

Окрім того, одним з основних питань форуму стала декарбонізація видобувної галузі.

facebook.com

Засновниця Геологічної інвестиційної групи Ірина Супрун розповіла, що за даними Програми ООН з довкілля (UNEP) глобальні викиди парникових газів від гірничовидобувної діяльності становлять 4-7%. Україна лише на початку шляху до декарбонізації галузі, і управління видобувними відходами є одним з викликів у цьому процесі. Адже окрім нових таких відходів, в Україні також необхідно вирішити питання вже накопичених за попередні десятиліття.

“Перед відповідальним бізнесом видобувної галузі стоять виклики, які вимагають зважених та дієвих рішень, що зможуть перетворити цю сферу в Україні на зелене надрокористування. І, я вважаю, що завдяки спільним зусиллям це можливо втілити”, – сказала вона.

Проте, на думку президентки Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмили Циганок, чисельні стратегії, програми та наміри “відірвані” від реалій України.

Вона наголосила, що попри заяви Міндовкілля щодо впровадження сміттєвої реформи досі відсутні реальні кроки з недопущення потрапляння особливо небезпечних відходів у довкілля. 

“За інформацією обласних управлінь статистики в промислових регіонах мільйони тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, сотні тонн надзвичайно небезпечних та високо небезпечних відходів, – зазначила Циганок, наголосивши і на небезпеці від пестицидів та добрив, що використовують аграрії. – Все частіше чуємо, як ворог готує теракти на обʼєктах зберігання небезпечних і особливо небезпечних відходів”.

Її пост у мережі викликав жваве обговорення серед користувачів.

“В країні війна, а красиві презентації, пости у Facebook і виступи на конференціях важливіші за реальні результати”, – написав Анатолій Дідур.

facebook.com/myla.tsyganok

“Не вистачає емоцій реагувати, бо відчуваю лише розпач. Де практичні дії? Чи вони взагалі колись будуть? Промислова екологія (прикладна, практична частина) як така, на мій погляд, майже знищена”, – зазначила Ольга Леготіна.

Нагадаємо, 1 грудня 2023 року у Вільнюсі, Литва, закінчилася чотириденна конференція "Зелене відновлення України" (Ukraine Green Recovery Conference), під час якої обговорили поточну екошкоду від війни, а також стратегії та конкретні рішення для зеленого відновлення.

Читайте також
У Києві зафіксували високий рівень забрудненності повітря через пил із Сахари
У Києві зафіксували високий рівень забрудненності повітря через пил із Сахари

Українців закликали зачиняти вікна у приміщеннях, тому що пил може бути шкідливим для дітей, літніх та людей з респіраторними захворюваннями

Половина українців не готові платити більше за зелений перехід – опитування ФАМА
Половина українців не готові платити більше за зелений перехід – опитування ФАМА

Підтримка переходу на зелену енергетику знизилася з 30,4% у 2023 році до 25,4%