Представники бізнесу заявили, що Україні знадобиться щонайменше 10 років для створення ринку торгівлі квотами на викиди вуглецю.
Через повномасштабну війну отримання перших реальних даних про викиди від підприємств, що є основою для розробки ринку торгівлі квотами, відстрочилося, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.
Це сталося під час заключної сесії проєкту "Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні".
Зазначається, що через війну економіка України зазнала непоправних втрат у ключових секторах. Так промислове виробництво знизилось на 70%, зокрема через:
- серйозні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури;
- падінням металургійної галузі, основні підприємства якої знищені, тимчасово окуповані або ж працюють на 50% від своєї потужності.
“Такий ефект військових дій змушує по-іншому подивитись на реалізацію зобов’язань України у сфері протидії зміні клімату”, – наголосили в матеріалі.
В ЄБА підкреслили, що у зв’язку з війною викиди парникових газів у 2022 році в Україні зросли на 23% порівняно з 2021 роком, що обговорювали на Кліматичному саміті COP27. Проте доля викидів від найбільш енергоємних промислових секторів, які традиційно вважались основними емітентами СО2, більше не є ключовою у питанні кліматичних зобов’язань України.
“Попри складну економічну ситуацію, бізнес і надалі підтримує необхідність впровадження ринку торгівлі квотами в Україні, як цивілізованого і перевіреного інструменту зменшення викидів від економічної діяльності”, – наголосили автори.
Вони підкреслили, що наразі спостерігаються труднощі з реалізацією першого етапу цієї реформи – роботою системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ). Існують побоювання, що для подачі даних в рамках механізму коригування вуглецевих кордонів CBAM, який запровадять в ЄС з 1 жовтня 2023 року, українським експортерам доведеться проходити верифікацію додатково.
“Через війну ми фактично відстрочили на рік отримання перших реальних даних про викиди від підприємств, без чого розробити модель ринку торгівлі квотами не є можливим”, – наголосили в ЄБА.
Зазначається, що європейським підприємствам знадобилось в близько 20 років на “зелену” модернізацію, на яку вони отримали понад €600 мільярдів. Проте деякі підприємства і досі перебувають в процесі модернізації. Окрім того, європейські підприємства могли взяти кредити в банках під 2-4%. В Україні до війни кредитна ставка перевищувала 15-20%, а зараз отримати таке фінансування практично нереально.
В матеріалі наголосили, що бізнес підтримує створення ринку торгівлі квотами за аналогією з ЄС, що призведе до створення спільного правового поля у цій сфері.
“Разом з тим, варто фокусуватись на суті такої системи (достатні часові рамки, доступність джерел фінансування, реалістичність трансформацій і т.д.), а не лише на формальному впровадженні системи без огляду на наслідки”, – наголосили автори.
Нагадаємо, в Україні у 2023 році мають розробити законодавчі ініціативи щодо національної СТВ (системи торгівлі квотами на викиди парникових газів).
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в ЄС ціна за викиди вуглецю 20 лютого досягла рекордного високого рівня, наблизившись до €100 за тонну.
