У 2023 році в Україні випливли численні корупційні скандали у сфері охорони довкілля, зокрема у лісовій галузі, видобутку надр, контролюючих органах тощо. Протягом року правоохоронцям вдалося виявити низку корупційних схем, проте фігуранти справ традиційно уникнули покарання завдяки штрафам та заставам.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів ТОП-5 корупційних скандалів 2023 воєнного року.
Викриття мера Сум;
У жовтні співробітники Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро викрили на корупції міського голову Сум Олександра Лисенка та директора департаменту інфраструктури Олександра Журбу. Вони вимагали 2,13 мільйона з місцевої компанії, яка займалася вивезенням сміття, та погрожували штучними перешкодами у веденні бізнесу, якщо підприємець відмовиться платити. Чиновників затримали під час отримання "траншу" на 1,4 мільйона гривень.
У жовтні Лисенка випустили під заставу у розмірі 3 мільйони гривень, а Журбу – за 1,4 мільйона гривень. Також суд відсторонив мера Сум від посади до 8 лютого, а депутати міськради отримали повідомлення про неможливість спілкування з Лисенком.
Корупція в лісгоспах Рівненщини;
У листопаді у депутата Рівненської облради – заступника директора регіонального лісового офісу держпідприємства "Ліси України" та його родичів виявили та вилучили 150 мільйонів гривень у національній та іноземній валюті, а також близько 3,5 кг золота, ювелірні вироби, зброю, три елітні автомобілі, ділянки з котеджною забудовою та інше майно. Йому повідомили про підозру за фактом незаконного збагачення. За даними ЗМІ, йдеться про Віталія Суховича. Печерський суд Києва обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 192 мільйони гривень.
У “Лісах України” відреагували на скандал та анонсували кадрові чистки. За кілька днів в області звільнили всіх директорів рівненських філій через хронічні глибокі корупційні проблеми, щоб “перезавантажити” систему. Адже десятки років на призначення місцевих керівників у лісовій галузі відчутно впливала регіональна еліта, сформувалися неформальні зв’язки, певна система взаємин, так звана "кругова порука".
“Вважаю, що цей прецедент – сигнал усім керівникам держпідприємства: нульова толерантність до корупції передбачає активну позицію”, – сказав генеральний директор "Лісів України" Юрій Болоховець.
Хабар для голови Директорату енергоефективності Мінінфраструктури;
У січні детективи Національного антикорупційного бюро затримали на хабарі у $400 тисяч першого заступника міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського, який протягом 3-х років був відповідальним за діяльність Директорату енергоефективності. Це найбільший за посадою державний службовець, затриманий на хабарі під час виконання обов’язків за часи незалежності України.
За словами редактора “Цензор.НЕТу” Юрія Бутусова Лозинського вважали наближеною особою до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, через якого можна владнати деякі “особисті” питання з головою уряду.
У липні чиновник вийшов з СІЗО під заставу у 2,5 мільйони гривень.
Платні дозволи на викиди;
Ще однією поширеною формою корупції в екологічній сфері є незаконна видача дозволів на викиди забруднюючих речовин у довкілля. Всі підприємства, які викидають забруднюючі речовини у повітря та водойми, мають отримувати на це відповідні дозволи безкоштовно. Однак корупціонери ввели “тарифну сітку” хабарів.
Так у серпні суд визнав винним заступника директорки департаменту екології ОВА Володимира Дідуха в отриманні 6 тисяч гривень за сприяння у видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Посадовець підписав угоду про визнання винуватості і погодився сплатити 42,5 тисячі гривень штрафу. Після суду його звільнили з посади за угодою сторін.
Подібні порушення виявили на Волині. У жовтні правоохоронці затримали начальника одного з управлінь Волинської обласної військової адміністрації під час отримання останнього траншу хабаря у 19 тисяч гривень та повідомили про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди. Протягом серпня-жовтня 2023 року посадовець тричі отримував хабар від підприємця на загальну суму 51 тисяча гривень.
Поля у Чорнобильській зоні.
У листопаді на Житомирщині у Народицькій громаді виявили, що селищна рада незаконно надала в оренду 1437 гектарів землі у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Зернові культури вирощували у зоні радіоактивного забруднення.
Злочинну групу організували селищний голова, землевпорядник та керівники трьох суб’єктів господарювання, які отримували землі в оренду з 2020 року.
Чиновники надавали землю в оренду на 2 роки за $100 за гектар, або на 10 років за $150. Всім учасникам повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема за зловживання владою або службовим становищем та самовільне зайняття земельної ділянки. Їм загрожує до шести років позбавлення волі. Збитки від такого порушення сягнули 37 мільйонів гривень.
Наразі подолання корупції для України є одним з основних завдань, зокрема на тлі євроінтеграції та початку переговорів щодо вступу в ЄС. Однак, українській владі часто не вдається якісно реалізувати навіть не складні реформи через відсутність політичної волі, а низка механізмів працює лише "на папері". Хоча подолання корупції є важким та довготривалим процесом, 2023 рік так і не став "роком успіху" з реальними покараннями корупціонерів. Ймовірно, розкриття декларацій та анонсовані реформи змінять ситуацію в майбутньому. Проте через нещадне вирубування лісів, незаконний видобуток надр та інші корупційні схеми у сфері довкілля, особливо в реаліях війни, це майбутнє може не настати.
