СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків shutterstock

СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків

Катерина Бєлоусова

З 2026 року свої аналоги CBAM впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки

Директорка зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" Ольга Семків заявила, що введення в Україні Системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) було б не вигідним для економіки.

Адже впровадження СТВ може зменшити конкурентоспроможність на інших ринках, де відсутні механізми вуглецевого коригування імпорту, повідомляє Delo.ua.

Про це вона розповіла на вебінарі Европейської бізнес асоціації "CBAM: що треба знати бізнесу", наголосивши, що не всі українські товари підпадають під дію європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.

Як відомо, CBAM передбачає сплату різниці між місцевою та європейською цінами на викиди вуглецю. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів планує запустити СТВ у пілотному режимі у 2025 році та у повноцінному у 2026-му.

Зазначається, що з жовтня 2023 року розпочався перший етап впровадження CBAM, який передбачає лише звітування за вуглецевий слід імпортованих в ЄС товарів. З 2026 року компанії повинні отримувати CBAM-сертифікати на свою продукцію. Окрім імпортерів CBAM поширюється і на європейських виробників, які використовують сировину з третіх країн.

Наразі низка імпортерів стикаються з труднощами щодо першого CBAM-звітування через технічні проблеми. В ЄС навіть продовжили строк надання першого звіту на 30 діб, тобто з 31 січня до 1 березня та, ймовірно, продовжать ще на місяць. Окрім того, в Україні немає державної методичної підтримки для компаній та навіть офіційного перекладу вимог CBAM.

"За останні роки можемо констатувати, що українські експортери кинуті напризволяще. Стосовно CBAM уряд не робить нічого. Хоча була створена робоча група під головуванням [віцепрем'єр-міністрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України] Ольги Стефанішіної, але ця група жодного разу не засідала", – сказав директор аналітичного центру “ГМК Центр” Станіслав Зінченко.

На його думку, Україні необхідно запровадити власний CBAM, щоб вітчизняні виробники залишалися у конкурентному середовищі. Він також закликав підготуватися до того, що з 2026 року свої механізми вуглецевого коригування впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки.

Нагадаємо, керівник компанії "Центр екології та розвитку нових технологій" Владислав Антипов попередив, що європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію до €100 за тонну.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, за висновками Європейської бізнес асоціації, в умовах повномасштабної війни в Україні введення європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) буде надмірним фінансовим навантаженням для економіки України. 

Читайте також
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі

CBAM змусить імпортерів платити за кожну тонну викидів вуглецю, пов’язаних з виробництвом імпортованої продукції

Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко
Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко

Через CBAM український експорт щороку втрачатиме близько €1,5 мільярда

CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов
CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов

Конкуренти з інших країн також нестимуть аналогічні додаткові витрати

У нинішніх умовах фінансове навантаження від CBAM буде надмірним для економіки, — EBA
У нинішніх умовах фінансове навантаження від CBAM буде надмірним для економіки, — EBA

Імпортер товару, що підпадає під СВАМ, при його ввезенні в ЄС, має заплатити за викиди СО2 шляхом купівлі сертифікатів