Голова Міндовкілля вкотре анонсував запуск СТВ: чи реально це зробити за 2 роки?

Голова Міндовкілля вкотре анонсував запуск СТВ: чи реально це зробити за 2 роки?

Катерина Бєлоусова

Досі немає законопроєкту "Про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів", який почали розробляти ще у 2021 році

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець вкотре заявив, що в Україні у 2025 році запустять у тестовому режимі систему торгівлі викидами, а у 2026 році – у повноцінному. Проте в екоспільноті вважають такі строки нереалістичними.

Прискорення декарбонізації та впровадження системи торгівлі квотами на викиди є одним з завдань Єврокомісії для євроінтеграції України, написав він на своїй Facebook-сторінці.

Стрілець підкреслив, що уряд вже почав виконувати рекомендації Єврокомісії, зокрема удосконалив вимоги до моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ).

“Такі нововведення спростять процес звітування підприємств у сфері МЗВ та водночас дозволять зібрати й верифікувати дані і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Вже через рік плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі. У 2026 році вона має запрацювати в Україні повноцінно”, – написав Стрілець.

Варто зазначити, що міністр не вперше анонсує створення системи торгівлі викидами. Проте постає питання, чи зможе Україна за 2,5-3 роки запустити СТВ, яку в ЄС створювали та удосконалювали 17 років.

Раніше Стрілець пояснював, що СТВ можна запустити на базі системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) ґрунтуючись на данних за три роки. Цю систему запустили у 2021 році, однак за час війни 40% установок зруйнували або пошкодили окупанти. Також майбутня СТВ має охоплювати викиди з Криму, де функціонує низка застарілих підприємств.

Однак Міндовкілля ще не оприлюднило концепцію майбутньої СТВ, або її дорожню карту. Також досі немає законопроєкту "Про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів", який почали розробляти ще у 2021 році. Верховна Рада має прийняти документ у 2024 році, щоб встигнути запустити пілотну систему у 2025.

Часто прийняття важливих законодавчих актів затягується, зокрема через численні правки, тривале узгодження та обговорення. Тому існує ризик, що на майбутній законопроєкт про СТВ чекає така саме доля. Наприклад, євроінтеграційний рамковий законопроєкт №2207-1-д “Про управління відходами” приймали більш ніж 2 роки, а за рік перед набуттям його чинності та 4 місяці після цього низка підзаконних актів досі знаходиться на різних стадіях прийняття та розробки.

Як відомо, з 2026 року в ЄС розпочнеться другий етап застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Без дієвої СТВ українські імпортери стикнуться з податковим тягарем, а держава втрачатиме колосальні кошти. Адже виключення та помʼякшення для вуглецевого мита не передбачені.

Похожие материалы
Швидкий запуск СТВ загрожує її ефективності – Глущенко
Швидкий запуск СТВ загрожує її ефективності – Глущенко

Побудова української СТВ – це довготривалий та кропіткий поетапний процес

В ЄС енергетична криза спричинить зростання цін на викиди вуглецю – аналітики
В ЄС енергетична криза спричинить зростання цін на викиди вуглецю – аналітики

Зниження промислового виробництва в Європі може скоротити попит на дозволи

Аналітики спрогнозували динаміку цін на викиди вуглецю в ЄС у липні
Аналітики спрогнозували динаміку цін на викиди вуглецю в ЄС у липні

У липні політика матиме нейтральний вплив на ціни EUA